Контрольна робота з теми "Звертання, вставні слова. Складне речення"

Скоро казка мовиться та не скоро діло робиться.

Розливався Дніпро дочекавшись теплої весни.

Земля зігріта за день весняним сонцем дихала теплом.

У темнім лісі за горами зібравсь усякий звір.

Море купається в місячнім сяйві дихають важко троянди розквітлі.

Сади й гаї діждалися тепла прийшла пора оновлення священна.

На пагорбі прадавньому й крутому безсмертників пучечок я нарвав і з радістю привіз додому.

І заквітне наше поле і зазеленіє знов його весна прекрасна квіточками вкриє.

Миколка може брати участь у цьому конкурсі.

Того може не знайду я слова,щоб оспівати красу твою.

Ранньою весною буває на річці повінь.

Світ навколо нас здається казкою.

Звертанням, вставним словом

Звертанням

Однорідними членами речення

Вставним словом

Вершники здавалось зрослися з підібраними грудастими кіньми.

Здавалося тим плавням немає кінця-краю.

Працювать працювать безумовно!

Слово Чому ти не твердая криця?

Цвіркун сюрчить,і сад шумить.

Тимко взяв косу , і хотів шаркнути нею по траві.

Тут мене з дитинства, розуміють,і стрічають радо земляки.

Прилинув вітер і в тісній хатині він про весняну волю заспівав.

На жаль,на радість,як на сором

Звичайно, певно, безперечно, без сумніву

Будь ласка, вибачте, прошу вас

Уявіть собі, зверніть увагу, вірите

непоширене

поширене

немає

повторюване

мабуть

безперечно

на щастя

як завжди

Стара черемха заздро поглядала на першу вишню.

Заснули думи серце спить.

Сонце обливало землю рожевим світлом і ніжно цілувало своїми іскорками.

Картини художниці Катерини Білокур дивовижні.

узагальнювальні

вставні

звертання

вигуки

Нашуміть мені пісню тополі і про радість свою і біду.

Та це ж садівникова донька Наталка маленька помічниця.

Моя подруга Ганнуся якось зайшла до мене.

Який глибокий ти даруєш спокій моя далека вечорова зоре!

Ти частіше згадуй рідну домівку телефонуй до батьків.

Мово рідна слово рідне хто вас забуває,той у грудях не серденько але камінь має.

Хай веселять тебе любов і праця.

Поїдеш далеко побачиш багато задивишся зажуришся тоді згадай мене.

Кажуть дитино що мова наша калинова .

Співай же Десно у весняних просторах.

Чую твоє дихання розумію твій сум.

Виростеш ти сину вирушиш в дорогу.

Гірське джерело б'є з-під скель і витікає на галявину.

Срібно жебонить прозора вода, і я нахиляюсь до неї.

Здається, ніщо не може порушити величний спокій природи.

У заповідних степах забороняється орати, сіяти, полювати, їздити на машинах.

Звертання - це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.

Звертання завжди виконує роль присудка.

Звертання бувають поширені й непоширені.

Звертання не є членом речення.

Вставні слова - це слова або словосполученя, що виражають ставлення мовця до того, про що він говорить.

Вставні слова завжди стоять на початку речення.

Вставні слова виконують роль другорядних членів речення.

Залежно від інтонації вставні слова можуть виділятися або не виділятися комами.

Мабуть, навіть

Начебто, принаймні

Мовби, все-таки

Отже, отож

Складним називається речення, у якому є 2 чи більше граматичних основ.

Частини складного речення можуть поєднуватися за допомогою сполучників.

Частини складного речення можуть поєднуватися без сполучників.

Складним називається речення, у якому є звертання й вставні слова.

чайки на траві, на тарелях латать

чайки сидять, свічі горять

на зеленій траві, білі свічі

горять на тарелях

 у складному реченні має бути одна граматична основа

частини складного речення завжди поєднує сполучник

у складному реченні завжди є тільки дві частини

між частинами складного речення потрібно ставити кому

Добридень тату мій і далі неосяжні прийміть любов мою й тепло пісень моїх

Ми зберегли тебе вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив

Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий

Всю кров тобі Вітчизно завжди готові ми віддати

До тебе Україно струна моя перша озветься.

Чую земле твоє дихання, розумію твій тихий сум

Земле Тобі я на рану не висиплю солі.

Моя Україно як я тебе любив, твої луги, твої степи розлогі

Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди

Чи чули ви, як в дзвоні молотка співає сталь, вітаючи людину

Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось

Слався, Рідна Україно, наша земле золота