Контрольна робота з теми"Просте ускладнене речення"

Праця сама за себе скаже й покаже.

У лісі весело співали пташки.

Де ж ти , коню, ходив?

Дощ накрапав все сильніше.

Холодний вітер зненацька зірвав молоденьке листя.

Брати прийшли позиватися до Соломона.

Порадувала щедра доля вербу калину і тополю.

Чиста совість є великою радістю.

Чернігів древній став понад Десною.

Позиченими зубами кістки не розгризеш.

Береженого Бог береже а козака шабля стереже.

Люди на вулицях низенько схиляють перед паном вітром голови держаться за шапки жмуряться кліпають очима.

Шумить Дніпро сивіє чорніє плескає в береги.

Усе мене тішить ліси і садки озера річки глибокі ставки і степи неозорі.

На цій землі родять щедро правда і добро мудрість і розум.

Каштани клени липи і тополі ростуть у нашому селі.

Вишийте, мамо, сорочку кольором неба й степів.

Пахощі од васильків та м'яти заповнювали хату, лоскотали чуття.

Дніпро має притоки: Прип'ять, Десну, Сулу, Псел, Ворсклу.

Рідні місця, знайомі хатки, садки, доріжки, все миготить в очах.

Скільки є в нас любі, друзі, для звертання ніжних слів!

В розлуці з вами, солов'ї Вкраїни, так ниє серце!

Не шуми про минуле, тополе!

Соловейку маленький, в тебе голос миленький.

Виростай для правди й волі мій, синочку!

А куди ж ти мандруєш ласкавий чоловіче?

Води Дніпрової нап'юсь, на тебе, друже, подивлюсь.

Прийду до тебе, Дніпре, посивілий!

Мамо, пішли гуляти.

Бабусю, розкажи мені казку.

Ви, будь ласка, не розповідайте казочки.

Синичко, а чому ти така красива?

Вони, видно, зустрілись випадково.

Мені з берега видно маленького дельфіна.

Видно, зорі склалися не так.

Ластівки низько літають, видно, буде дощ.

Луки гори пишні сади усе земне і принишкле.

Червона калина і верба символи України.

Чи не бачили ви дядьку коня?

Тихо було навкруги і над плесом лиману внизу і позаду над урвищами гори.

Рідні місця знайомі хатки садки все миготить в очах..

Зашепотіли листочки заметушилась у траві комашня.

Ліс небо сади раділи весні.

Гарні по-своєму всі пори року і весна і літо і осінь і зима.

Любий тату, запрягайте коника мені!

Не ходи, козаче, понад берегами, не суши серденька чорними бровами!

Ти не висни, чорна хмаро, над смерекою...

Дякую тобі, мама, за подароване життя!