Косигінська реформа 1965 р.

проведення локальних економічних експериментів

розроблення продовольчої і житлової програм

оприлюднення політики прискорення і гласності

придушення Угорської революції та «Празької весни»

передача функцій міністерства раднаргоспам

акціонування промислових підприємств

зростання обсягу промислового виробництва

приватизація дрібних підприємств торгівлі

створення на селі фермерських господарств

ліквідація воєнно-промислового комплексу

скасування державної монополії на зовнішню торгівлю

відновлення централізованої системи управління економікою

О. Косигін

М. Хрущов

П. Шелест

М. Підгорний

вдала спроба переходу до госпрозрахункових відносин в одержавленій промисловості.

вдала спроба утворення вільних економічних зон і зон вільної торгівлі.

невдала спроба запровадження економічних методів управління в рамках адміністративно-командної системи.

невдала спроба переходу до ринкових відносин у промисловості.

ножиці цін.

зростання експорту.

економічна реформа.

науково-технічна революція.

повернення до сталінських методів управління народним господарством жорсткого централізму, воєнізованої дисципліни.

подолання волюнтаризму та суб’єктивізму, зупинення падіння життєвого рівня населення, сприяння зростанню авторитету комуністичної партії.

продовження економічних реформ Микити Хрущова, розширення сфери товарно-грошових відносин, сприяння зростанню економічної самостійності республік.

утвердження ринкових принципів економіки, створення дрібних приватних підприємств, вільних економічних зон, структурна перебудова економіки.

заміна заготівлі сільськогосподарської продукції закупівлями, підвищення цін на неї, реорганізація МТС на РТС, укрупнення колгоспів, обмеження присадибних ділянок.

заміна продрозкладки на продподаток, дозвіл селянам продавати свою продукцію на внутрішньому ринку.

зміна порядку заготівлі сільськогосподарської продукції — тверді плани закупівель, нові закупівельні ціни, надбавки за надпланову продукцію, гарантована платня колгоспникам.

запровадження ринкових відносин в аграрному секторі, розпаювання землі колгоспів і радгоспів, узаконення приватної власності на землю.

майже не позначилося, оскільки стосувалося лише підприємств військово-промислового комплексу.

негативні наслідки, тому що позбавляло права Україну самостійно керувати промисловістю з урахуванням республіканських пріоритетів, а більшість українських підприємств знову поверталося у власність союзних міністерств.

позитивні наслідки, адже централізація сприяла ефективнішому управлінню підприємствами, обґрунтованішому розподілу капіталовкладень, чіткішому складанню планових завдань.

практично не позначилося на Україні, бо торкалося лише підприємств загальносоюзного підпорядкування, більшість українських заводів залишалися в управлінні республіки.

небажання відмовитися від директивного управління підприємствами

загроза ліквідації Держплану

протидія переходу до раднаргоспів

загроза переходу до приватизації

відновлення галузевої системи управління через міністерства

подолання дефіциту основних товарів і продуктів харчування

створення територіальних органів управління промисловістю

скорочення кількості адміністративно-управлінського апарату

підвищення закупівельних цін на сільськогоспродукцію

ліквідація МТС і викуп колгоспниками сільгосптехніки

освоєння цілинних земель Казахстану, Алтаю та Сибіру

створення виробничих колгоспно-радгоспних управлінь