КР № 9. Складне речення. Пряма мова. Діалог.

Цвів бузок і на білі стіни падала тінь від листя.

Промені сонця стають довшими й гріють уже не так тепло.

Сяйливо блима яснозорий сад і місяць тане в ночі на долоні.

Сонечко зайшло і надворі почало вже темніти.

Довкола будинку цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя.

Цілком у твоїх силах зробити, щоб світ довкола став трішки кращим.

Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над гаями.

Шелестить пожовкле листя по діброві, гуляють хмари, сонце спить.

Прилинув вітер і в нічній хатині він про весняну волю заспівав.

Одгоріли і погасли останні огні, облетіло жоржиною літо.

Перед дощем море починає хвилюватись і набирати темної барви.

Всихає непокірне верховіття і літнє листя бронзою дзвенить.

«Не гальмуй, снікерсуй!» — підбадьорює мене на кожному кроці реклама.

Маленький принц подумав: «З такої високої гори я зразу побачу всю планету».

«Приступіть ближче, я вам усе розповім», — лагідно й солодко говорив Лис.

Гарний соковитий баритон співає по радіо — «Моя душа, немов черешня».

Неправильно поставлені розділові знаки в кінці слів автора.

Не виділено слів автора.

Не поставлено тире перед репліками.

Не записано в один рядок.

— Вона холодна лише першу хвилину, — наполягав на своєму хлопець.

— Гайда зі мною в басейн! — вигукнув Антон.

— Чесно? — зі здивуванням запитала дівчинка.

— Не хочу, бо вода холодна. — сором’язливо відповіла Надійка.

Хліб і на ноги поставить, і з ніг звалить.

Піч варила, а я солила.

Млин меле водою, а чоловік живе їдою.

Не кожен хліб заробляє, а кожен його їсть.

Діалог із трьох реплік.

Діалогом із двох реплік.

Складне речення.

Реченням з прямою мовою.

Інформація в чаті.

Розрядився телефон.

Надішлю смс-повідомлення.

Переглянь відеоролик.

Треба виконати завдання.

Відвідувачі басейну зобов’язані дотримуватися правил поведінки.

Займайте свої місця.

Щиро дякую за пораду.

«Ми цього ніколи не забудемо, — сказали люди — і віддячимо тобі!»

Підійшла вона ближче і чемно привіталася: «Добрий вечір, дорога матінко!»

«Що ж робити? — міркує хлопець. — Куди податися?»

«Ну то й що?» — відповіла йому красуня.

 звертанням

прямою мовою

 словами автора

вставними словами