Країни Латинської Америки

з Іспанії та Португалії до Америки їхало здебільшого дворянство, яке отримувало там величезні земельні наділи, але з презирством ставилося до праці та до місцевого населення

власники великих земельних володінь - латифундій - використовували працю безземельних селян - пеонів, індіанців, а переважно - негрів-рабів

власниками лативундій були переважно вихідці з Китаю

визначна роль в колонізації країн Латинської Америки належала Англії та Росії

процеси міжрасового змішування привели до появи великої кількості мулатів (нащадків білих і негрів) і метисів (нащадків білих та індіанців), які на початку XX ст. становили більшість населення Латинської Америк

діти представників усіх соціальних верств могли відвідувати школу

більшість жителів країн Латинської Америки належать до жаможних верств населення

зібраного врожаю вистачало лише на те, щоб прогодуватися

переважній більшості селян були недосяжні одяг і взуття фабричного виробництва

мільйони родин голодували

місцева олігархія купалася в розкошах, а основні маси промислових робітників і трудівників села ледь животіли

околиці Буенос-Айреса, Сантьяго та інших столиць були оточені «кварталами бідноти», забудованими саморобними хатками з каменю, шматків бляхи й фанери без електрики та каналізації

часто спалахували епідемії, що позбавляли життя сотні тисяч людей.

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

відсутність невирішених соціальних проблем

економічну і політичну залежність від США та Азії

традиції каудилізму

кризи консервативно-олігархічних і реформістських форм правління

нестійкий, монокультурний розвиток економіки

вплив офіцерських і католицьких угруповань

прагнення використати ідеї незалежності та суверенітету в особистих цілях певними політичними діячами

спроби згуртувати національні сили за допомогою режиму особистої влади