Критичне мислення сесія

звичайна кількість чого небудь 

Абсолютно вірно розрахована ймовірність подій

О с. базова ймовірність події

Всі ймовірні наслідки вибору

помилка конʼюнкції

помилка гравця

закон малих чисел

евристика репрезентативності

описує звичайну кількість чого-

небудь

описує розподіл помилок у

вимірюваннях

 це всі обʼєкти вибрані для

дослідження

описує те, яким чином багато явищ

варіюються навколо центрального

значення, яке є їх найбільш

ймовірним результатом

суттєве перебільшення малих загроз

схильність оцінювати ймовірність

події на підставі того, наскільки вона

нагадує типовий випадок

суттєве перебільшення великих

загроз

нехтування вибіркою

О а. загальна кількість обʼєктів, що

потрапили у вибірку

О b. звичайна загальна кількість обʼєктів,

які вивчаються

О с. множина всіх неймовірних наслідків

о d. множина всіх ймовірних наслідків

О а. число, що відображає певне

порівняння між двома величинами

• b. звичайна кількість чого-небудь

О с. предмети, що належать до певної

МножИНИ

О d. відносини між числами

• a. неправильно розрахована

ймовірність виграшу

• b. помилка в прогнозах зумовлена

невірною вибіркою

О с. коли людина вважає, що

спостереження за малою кількістю

випадків можна переносити на всю

множину випадків

О d. ігнорування того факту, що

ймовірність результату випадкової

події не залежить від її попередніх

результатів

• а. він дуже високий, тому з нього буде

гарний баскетболіст

О b. він надто повільний, тому з нього не

буде гарного нападника

• с. він вже кілька років поспіль стає

кращим гравцем своєї команди,

отже він хороший футболіст

О d. він вміє робити все на футбольному

полі, тому він хороший футболіст

• е. він постійно забиває мʼячі зі

штрафних, отже в нього гарно

«поставлений удар»

• a. неправильно розрахована

ймовірність виграшу

• b. помилка в прогнозах зумовлена

невірною вибіркою

О с. коли людина вважає, що

спостереження за малою кількістю

випадків можна переносити на всю

множину випадків

О d. ігнорування того факту, що

ймовірність результату випадкової

події не залежить від її попередніх

результатів

О а. число, що відображає певне

порівняння між двома величинами

• b. звичайна кількість чого-небудь

О с. предмети, що належать до певної

МножИНИ

О d. відносини між числами

О а. загальна кількість обʼєктів, що

потрапили у вибірку

О b. звичайна загальна кількість обʼєктів,

які вивчаються

О с. множина всіх неймовірних наслідків

О с. множина всіх ймовірних наслідків

О а. помилка конʼюнкції

• b. евристика репрезентативності

О с. евристика доступності

• d. помилка гравця

~ a. вибірка має бути репрезентативною

• b. вибірка має бути достатньо великою

О с. вибірка має бути простою

• d. вибірка має бути когерентною

О е. вибірка має бути складною

О а. закон, що допомагає правильно

розраховувати ймовірність подій

• b. назва, що позначає ситуації, коли

мала вибірка дає змогу робити

правильні висновки

О с. назва, що стосується ситуацій, коли

ми вважаємо що спостереження за

малою кількістю випадків можна

переносити на всю множину

випадків

• d. закон, що вимагає використовувати

малу вибірку

• а. множина всіх ймовірних наслідків

нашого вибору

• b. сукупність всіх обʼєктів, що

підлягають дослідженню

• с. частина обʼєктів, на основі яких

вивчається вся множина обʼєктів

О d. загальна ймовірність події

а. дзвоноподібної кривої Канемана

 d. дзвоноподібної кривої Канта

с. дзвоноподібної кривої Гауса

• а. базова частота подій

• b. ймовірність, яка визначена невірно

• с. найменш ймовірний сценарій

розвитку подій

• d. множина всіх можливих наслідків

О а. помилка, яка трапляється тоді, коли

порушують закон великих чисел

О b. помилка, яка трапляється, коли

невірно розраховують вибірку

О с. помилка, яка трапляється, коли

нехтують апріорною ймовірністю

• d. помилка, яку здійснюють, коли при

безпосередньому порівнянні двох

подій, вважають, що збіг двох подій

можливий з більшою ймовірністю,

аніж те, що матиме місце одна з них

О а. Марійка вдало здасть тест

О b. Марійка вдало здасть тест, отримає

більше 90 балів і грамоту від

керівництва

О с. Марійка вдало здасть тест і отримає

більше 90 балів

О d. На цей раз Марійка мусить

провалити тест, надто довго їй

щастило

О а. помилка конʼюнкції

• b. регресія до середнього

О с. помилка гравця

• d. евристика доступності

• а. після випадкових відхилень від

середнього показника відбувається

повернення до нього

• b. регрес завжди змінює прогрес

• с. середні показники є найменш

ймовірними

• d. якщо немає прогресу, то є регрес

• а. вибрані терміни дослідження

• b. сукупність всіх обʼєктів, що

підлягають дослідженню

О с. вибрані методи дослідження

О d. сукупність обʼєктів, вибраних з

генеральної сукупності для її

вивчення

О а. оцінка того, наскільки вибірка

репрезентативна для певної

мноЖИНИ

• b. оцінка ймовірності подій на основі

малої кількості випадків

О с. оцінка ймовірності подій на підставі

її апріорної ймовірності

О d. схильність оцінювати частоту або

ймовірність події на підставі того,

наскільки вона нагадує типовий

випадок

О а. помилкове визначення причини

певного явища, коли замість кількох

причин, обирається тільки одна

• b. неправильний поділ множини на її

елементи

• с. неправильний поділ цілого на

частини

• d. помилка, яка трапляється тоді, коли

ми вважаємо, що те, що істинне для

цілого, також істинне для його

частин

О а. когнітивне упередження, яке

виникає, коли люди надають

надмірної важливості одному з

аспектів події, що спричиняє

помилку у точному передбаченні

корисності майбутнього наслідку

О b. фокусування на атиповому елементі

мноЖИНИ

• с. надмірне фокусування на проблемі

• d. ефект, який виникає, коли ми

фокусуємось тільки на одному із

засновків міркування

• а. форма мислення, в якій субʼєкту

приписуються певні характеристики

о b. прийом, спосіб, процес, форма

мислення, в якій з одного або

кількох суджень виводять нове

судження, що містить в собі нові

знання

• с. це будь-яка логічно сформульована

думка

• d. форма мислення, в якій

відображається суть предмету

О а. помилка, яка трапляється, коли

узагальнення робиться на основі

малої кількості випадків

• b. використання будь-яких прикладів

для ілюстрації певної тези

О с. використання розповіді про один чи

кілька життєвих випадків для

підтвердження чи спростування

певної тези

• d. помилка яка трапляється коли

узагальнення робиться на основі

одного смішного випадку

О а. міркування, яке не виглядає

повністю переконливим

• b. міркування, у якому на підставі

притаманності ознаки кожному

предметові певної множини

робиться висновок про належність

цієї ознаки всім предметам цієї

МНожИНИ

О с. міркування, в якому на підставі

повторюваності ознаки у деяких

явищ певної множини роблять

висновок про належність цієї ознаки

всій множині

• d. міркування, яка не повністю

відповідає всім правилам побудови

індуктивних міркувань

• а. на основі подібності двох предметів

у одних ознаках, робиться висновок

про схожість цих предметів у інших

ознаках

• b. ми переходимо від одиничного або

часткового знання до загального

• с. висновок обовʼязково істинний

• d. ми переходимо від знання

загального до часткового або

одиничного

• а. методі єдиної відмінності

• b. метод єдиної причини

• с. метод залишків

• d. метод єдиної подібності

О а. приклад, який відображає певні

упередження особи, яка його

використовує

• b. приклад, який є одиничним

представником певної множини

• с. приклад, який не є

репрезентативним (типовим) для

множини, яку він покликаний

представляти

• d. приклад, який був обраний для того,

щоб обґрунтувати певні

упередження

• а. переходимо від одиничного до більш

одиничного

• b. переходимо від одиничного знання

до одиничного, від часткового - до

часткового, від загального - до

загального

висновок обовʼязково істинний

• d. переходимо від одиничного або

часткового знання до загального

• а. пояснення, що грунтується на

дивних прикладах

• b. пояснення, що грунтується на

складних доказах

О с. надто просте пояснення подій, коли

існує краще складніше пояснення

• d. складне чи малоймовірне пояснення

події, коли існує простіше пояснення

О а. трапляється, коли роблять висновок

про те, що певний єдиний чинник є

причиною відповідного явища, хоча,

насправді, мають місце кілька

чинників, які тільки в сукупності

стають достатньою причиною цього

явища

О b. це помилковий метод пошуку

причинних звʼязків, який полягає в

пошуку єдиної подібності між

різними явищами

• с. це помилковий метод пошуку

причинних звʼязків, який полягає в

пошуку єдиної відмінності між

різними явищами

О d. це перебільшення ролі однієї з

причини (хоча й значення інших

причин при цьому не відкидається)

О а. надавати перевагу складнішому

поясненню, перед простим

• b. відкидати непотрібні знання, поки не

залишаться потрібні

• с. надавати перевагу простішому

поясненню події перед складнішим,

доки воно пояснює цю подію не

гірше, за складне

• d. тестувати гіпотезу, поки не

отримаємо найпростіші пояснення

• а. зумисне порівняння надто відмінних

предметів

• b. сфальсифікована аналогія

• с. проведення аналогії там, де вона не

потрібна

• d. помилка яка допускається тоді, коли

подібностей у двох предметах, що

порівнюються, недостатньо для того,

щоб припустити, що інші властивості

одного предмета також присутні в

іншого

О а. узагальнення на основі нетипових

зразків

• b. це узагальнення на основі зразків,

які є атиповими, або ж їх кількість є

дуже малою

• с. узагальнення, яке було здійснене

тільки на основі частини предметів

певної множини

О d. узагальнення, що було виконане за

надто малий проміжок часу

О а. висновок з малої кількості фактів

• b. стратегія, яка полягає в ретельному

доборі усіх фактів, для того, щоб

найкращим чином довести тезу

О с. висновок з незначних фактів

• d. стратегія коли ми вибираємо ті

факти, які доводять/спростовують

певну тезу та ігноруємо інші, які

суперечать тому, що ми хочемо

довести чи спростувати

О а. переходимо від знання загального

до часткового або одиничного

• b. переходимо від одиничного або

часткового знання до загального

• с. переходимо від одиничного знання

до одиничного, від часткового - до

часткового, від загального - до

загального

• d. висновок ймовірно істинний

• а. міркування, яка повністю відповідає

всім правилам побудови індуктивних

міркувань

• b. міркування, в якому на підставі

повторюваності ознаки у деяких

явищ певної множини роблять

висновок про належність цієї ознаки

всій множині

О с. міркування, у якому на підставі

притаманності ознаки кожному

предметові певної множини

робиться висновок про належність

цієї ознаки всім предметам цієї

мноЖИНИ

• d. міркування, яке виглядає повністю

переконливим

О а. Такий звʼязок величин, коли зміна

однієї супроводжується змінами

іншої

• b. Такий зв'язок явищ, коли вони

взаємно спричиняють одне одного

О с. Такий звʼязок явищ, коли одне є

причиною іншого

О d. Звʼязок явищ, в якому немає

причинної залежності

• а. трапляється, коли надають перевагу

складнішому поясненню перед

простішим

О b. неправильне складання думок для

отримання висновку

О с. трапляється коли, висновок про всю

множину роблять на основі вивчення

тільки кількох її елементів

О d. помилка, яка трапляється тоді, коли

ми вважаємо, що те, що істинне для

частини, також істинне для цілого

• а. схильність оцінювати людей за кількома

основними рисами характеру

О b. ефективне використання власного

іміджу

C.

схильність формувати загальне

враження про людей, події тощо

D схильність формувати загальне

враження про субʼєкта на основі однієї

його риси і сприймати потім всі його

риси на основі цього загального

враження

• а. пошук розумних підстав для рішення

перед тим як прийняти це рішення

постфактум обґрунтування рішень,

вчинків не їх справжніми причинами

• с. роздуми над рішенням перед тим, як

його прийняти

О d. пояснення справжніх причин свого

рішення

оцінка доступності інформації

оцінка ймовірності події на підставі того,

наскільки легко вона пригадується

О с. швидка статистична оцінка

• d. швидка оцінка ймовірності події

Cхильність сприймати за істинну ту

інформацію, яка легше зʼявляється у

свідомості

О b. відчуття легкості при вирішенні

складних проблем

О с. швидкі оцінки на основі емоцій

О d. легкі когнітивні операції

схильність бачити втручання певного

субʼєкта в події, в т.ч. там, де його

насправді немає

• b. схильність добре розпізнавати чиєсь

втручання у події

• с. різновид психозу, що передбачає

схильність «шукати винних»

• d. бачення закономірностей в масиві

випадкових подій

метод мислення, що зводить складні

завдання до простих мисленнєвих

операції

О b. спосіб розробки нових ідей

О с. поява нової ідеї

О d. помилки мислення, повʼязані з поганою

обробкою статистичної інформації

О а. діє без значних зусиль

швидка

піддається свідомому контролю

• d. автоматична

• а. прогноз ґрунтований на невірному

плануванні

• b. планування на основі обмеженої

інформації

прогнози, які надто близькі до

найкращих з можливих сценаріїв

О d. малоймовірні прогнози

коли відповідь на просте питання «що я

відчуваю», слугує відповіддю на

складне питання «що я про це думаю»

О b. оцінка ймовірності події на основі

швидкої реакції

О с. швидка емоційна реакція

Схильність керувати аспектами

схильність переоцінювати ймовірність

позитивних подій та недооцінювати

ймовірність негативних подій

• b. схильність бачити позитивну сторону

реальності

• с. схильність переоцінювати ймовірність

негативних подій

О d. схильність недооцінювати ймовірність

позитивних подій

• а. схильність легше сприймати знайому

інформацію

• b. схильність надавати перевагу

чезнайомим обʼєктам

схильність надавати перевагу обʼєкту

тільки на підставі знайомства з ним

• d. схильність переоцінювати вплив

знайомства з людиною на ваші з нею

стосунки

О а. впізнавання знайомих елементів у певні

системі

• b. конструювання реальності

О с. розпізнавання знайомих моделей

поведінки

сприймання моделей, схем в сенсорній

інформації, подіях, поведінці тощо

• а. метод мислення, що зводить складні

завдання до простих мисленнєвих

операції

це систематичні схильності мислення,

які приводять до відхилень від вимог

раціональності

О с. схильність приймати упереджені

рішення

О d. упереджене ставлення до осіб, які нам

не подобаються

• а. наш розум пасивно відображає

реальність

наш розум значною мірою конструює

реальність, яку ми сприймаємо

с. ми зовсім не здатні пізнати справжню

реальність

• d. той образ реальності, який є в нашій

свідомості, є точною копією реальності

обʼєктивної

а. схильність пояснювати власну

поведінку персональними рисами

схильність пояснювати поведінку інших

людей (на відміну від власної) їх

персональним рисами, внутрішніми

мотивами, а не ситуативними

факторами

О с. приписування предметам невірних

атрибутів

• d. схильність переоцінювати кількість

власних позитивних атрибутів

• а. схильність памʼятати щось

нестандартне

• b. погана памʼять на джерела інформації

заповнення деталями пробілів у памяті

чи сприйнятті

• d. поступове забування деталей подій

ми запамʼятовуємо якусь тезу легше,

аніж інформацію про те, істинна вона,

чи ні

• b. як правило, людина має добру памʼять

на джерела інформації

• с. людина добре запамʼятовує джерело

інформації, але погано памʼятає чи вірна

ця інформація

• d. в нас є всі підстави довіряти памʼяті

• а. схильність бачити чиєсь втручання в

події

• b. виявлення прихованих закономірностей

• с. різновид психозу, коли все вигадане

стає для особи реальним

схильність бачити ілюзорні образи у

випадкових, хаотичних подіях

• а. помилки, повʼязані з заміною причин

наслідками

схильність сприймати події, які вже

відбулись, чи факти, які встановлені, як

очевидні та передбачувані

• с. помилкове визначення причин подій

• d. прогнозування на основі «причинно-

наслідкових звʼязків»

схильність шукати, інтерпретувати,

надавати перевагу та пригадувати

інформацію, яка відповідає сформованій

точці зору, та приділяти значно меншу

увагу інформації, яка відповідає

альтернативним можливостям

• b. підсвідоме прагнення підтвердити чужу

точку зору

О с. свідоме прагнення підтвердити власну

точку зору

• d. пошук доказів, які підтверджують

протилежну точку зору