Культура УРСР в 20-30-х рр.ХХ ст.

покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час терору 1930-х рр.

групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних під час боротьби зі «шкідництвом» у 1920—1930-х рр.

літературно-мистецької генерації України 1920—1930-х рр., репресованої сталінським режимом

плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х рр. у справі Спілки визволення України

розквіт авангардного мистецтва

ліквідація масової неписьменності

скасування державної цензури засобів масової інформації

забезпечення і захист ідейного різноманіття в галузі культури

звільнення культури від ідеологічного контролю

скасування цензури, дозвіл на створення приватних видавництв

заохочення існування різноманіття художніх стилів і форм

утвердження соціалістичного реалізму як єдиного художнього методу в мистецтві

критичний реалізм

революційний конструктивізм

пролетарський авангардизм

соціалістичний реалізм

було забезпечено загальну вищу освіту

було розв’язано завдання ліквідації безграмотності

було гарантовано вільний розвиток різноманітних методів і стилів

наука була позбавлена впливу ідеології

використання американськими вченими для підготовки польотів на Місяць.

використання китайськими вченими для розробки космічних кораблів багаторазового використання.

використання радянськими ученими для виходу космонавта у відкритий космос.

використання японськими ученими для сучасних технологічних розробок у галузі електронно-обчислювальної техніки.

«розбите відродження».

«розвинуте відродження».

«розстріляне відродження».

«розтоптане відродження».

Олександр Довженко.

Лесь Курбас.

Микола Куліш.

Гнат Юра.

відсутність кадрів для дальшого проведення українізації, зокрема загибель Миколи Скрипника.

зникнення потреби у державній підтримці української мови, оскільки вона утвердилася і повністю домінувала в радянській Україні

наявність націоналізму, який знову почав загрожувати існуванню радянської влади в Україні.

проведення політики централізації влади та уніфікації громадського життя в СРСР.

Микола Бажан.

Максим Рильський.

Володимир Сосюра.

Павло Тичина.

Михайло Бойчук

Іван Їжакевич

Василь Кричевський

Микола Самокиш

Надзвичайна заідеологізованість культури

літературна дискусія ініційована М. Хвильовим

відкрита критика радянської влади

діяльність численних творчих спілок: «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ