Культура в перші післявоєнні роки

негативно, однак лише поодинокі її представники - М. Рильський, М. Бажан - виступили проти прихованого нищення української мови та культури;

всебічною підтримкою, оскільки поділяла позицію партії щодо «збли­ження і злиття націй» у соціалістичному суспільстві;

широким громадянським опором, оскільки вбачала в ньому загрозу знищення української національної культури;

схвально, лише поодинокі її представники - А. Малишко, В. Сосюра -виступили проти прихованого нищення української мови та культури.

отриманням фінансової допомоги за «планом Маршалла».

використанням здебільшого власних ресурсів і репарацій.

впровадженням здобутків науково-технічної революції.

відновленням механізмів ринкового регулювання економіки.

перша половина 1940-х рр.;

друга половина 1940-х рр.;

перша половина 1950-х рр.;

друга половина 1950-х рр.;

акт вищого органу державної влади про повне або часткове звільнення від покарання осіб, щодо яких суд виніс вирок.

форма оскарження офіційно прийнятого судового рішення, що подається засудженими або їхніми захисниками до вищої посадової особи.

запобіжний захід державного впливу, застосований до осіб, що вчинили злочин, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

комплекс заходів державних органів, спрямованих на виправдання й відновлення в правах неправильно звинувачених, зганьблених чи засуджених осіб.

реевакуація;

депортація;

репатріація;

демобілізація;

В. Молотов;

А. Жданов;

Л. Берія;

Л. Каганович.

Відображено в обох уривках.

Тільки в першому.

Тільки в другому.

Не відображено в жодному з уривків.

поширення голоду на території УРСР у 1932-1933рр.

розгортання масових репресій в УРСР у 1937-1938рр.

голоду в більшості областей УРСР у 1946-1947рр.

бойових дій проти загонів УПА в 1944 – 1946рр.

легка промисловість;

важка промисловість;

сільське господарство;

харчова промисловість;

М. Приймаченко

А. Горська

К. Білокур

Т. Яблонська

А 1,4,5

Б 2,3,6

В 1,2,5

Г 1,3,4

М. Чарнецький;

Г. Костельник;

Л. Куницький;

Й. Сліпий.

С. Білоусов, К. Гуслистий, Ф. Ястребов;

М. Супруненко, Л. Славін, Ю.Пятаков;

М. Гришко, С. Гершензон, Л. Делоне;

А. Патрус-Карпатський, Н. Лур’є, Е. Співак.

у роки Другої світової війни

у перші роки повоєнної відбудови

у роки «хрущовської» десталінізації

у роки загострення кризи радянської системи

«Коли ми показуємо визначного діяча минулого, святкуємо ювілеї, пов’язані з його іменем, завжди необхідно наголошувати на зв’язку минулого з дійсністю, вказувати на роль партії і тов.. Сталіна…»

«особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що «пізнання людини не є…пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі…»

«На Україні завдання наукової розробки історії українського народу покладено на Інститут історії України Академії наук УРСР. Проте …Інститут не розробив і не видав науково витриманої, марксистсько-ленінської історії України…»

«Редакція «Вітчизни» не поставила в центрі своєї уваги висвітлення в журналі провідних тем сучасності і насамперед – перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні і героїчної боротьби радянських людей за виконання сталінської п’ятирічки…»

кінця 1930-х – початку 1950-х рр.

другої половини 1940-х – початку 1950-х рр.

другої половини 1950-х – початку 1960-х рр..

кінця 1960-х – першої половини 1970-х рр..

реалізація «надпрограми» М. Хрущова з розширення посівів кукурудзи

господарський занепад регіону внаслідок депортацій народів Криму

початок постачання дніпровської води Північно-Кримським каналом

повне знелюднення території півострова в результаті голоду 1946–1947 рр.

антиукраїнський характер.

антисемітський характер.

антинатівський характер.

антицерковний характер.

«Удар, який ми завдали Сліпому, виявився дуже вдалим. Необхідно підтримати ініціативну групу по переходу до православ’я, священників, які переходять від уніатства до православ’я ....»

«На сороковому році будівництва соціалізму в столиці сорокамільйонної УРСР проводиться російською мовою викладання наук, так же, як і в інших вузах УРСР....»

«Хрущов не був теоретиком і навіть не міг здаватися ним. В якості першого секретаря ЦК КП України він, правда, підписував чергові статті про сталінську дружбу народів....»

«У першій половині 50-их рр. зросла кількість студентів, переважно за рахунок вечірніх і заочних відділень інститутів та університетів. При цьому кількість вузів в Україні дещо зменшилися....»

«Не завжди , коли ми показуємо визначного діяча минулого, святкуємо його ювілеї, наголошується на зв’язку минулого з дійсністю, вказується на роль партії і тов . Й.Сталіна..»

«Редакція «Вітчизни» не поставила в центрі своєї уваги висвітлення в журналі провідних тем сучасності – перемоги радянського народу у Великій вітчизняній війні, героїчної боротьби радянських людей за виконання сталінської п’ятирічки…»

«На Україні завдання наукової розробки історії українського народу покладено на Інститут історії України АН УРСР. Проте… Інститут не розробив науково витриманої, марксистсько-ленінської історії України…»

«Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти вказівки Леніна про те, що “пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі”...»

Так, відображено в обох уривках.

Тільки в 1 уривку.

Тільки в 2 уривку.

Ні, у жодному з уривків не відображено.

«лисенківщини».

«боротьби з космополітизмом».

«волобуєвщини».

«боротьби з буржуазним націоналізмом»