Культура в повоєнний період

«ждановщини»

культурної революції

«розстріляного відродження»

лікнепу

припинення збройної боротьби УПА, ОУН

гальмування розвитку науки, літератури й мистецтва в республіці

початок вимушеної масової еміграції українських митців

організаційне оформлення українського дисидентського руху

«Коли ми показуємо визначного діяча минулого, святкуємо ювілеї, пов’язані з його іменем, завжди необхідно наголошувати на зв’язку минулого з дійсністю, вказувати на роль партії і тов. Сталіна...»

«Редакція «Вітчизни» не поставила в центрі своєї уваги висвітлення в журналі провідних тем сучасності і насамперед – перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні і героїчної боротьби радянських людей за виконання сталінської п’ятирічки…»

«На Україні завдання наукової розробки історії українського народу покладено на Інститут історії України Академії наук УРСР. Проте... Інститут не розробив і не видав науково витриманої, марксистсько-ленінської історії України...»

«Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що «пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі...»

М. Приймаченко

А. Горська

К. Білокур

Т. Яблонська

"жданівщина"

"лисенківщина"

"космополітизм"

"буржуазний націоналізм"

1953 року відбувся перехід до обов’язкової десятирічної освіти

навчальний процес був перенасичений комуністичною пропагандою

не вистачало приміщень, вчителів,навчальних посібників

викладання в більшості закладів вищої освіти здійснювалося російською мовою

головною науковою установою залишалася АН УРСР

вчені мали можливість на відступ від панівної ідеології

розбудова і вдосконалення ВПК

створення першої в Європі аналогічної обчислювальної машини

популярність здобула творчість Остапа Вишні, Павла Тичини, Андрія Малишка

на цей період припав творчий злет української майстрині народного декоративного живопису, представниці наївного мистецтва Катерини Білокур

на театральних сценах міст республіки продовжували виступати

Амвросій Бучма, Борис Гмиря, Наталія Ужвій та Гнат Юра

розвиток українського кінематографу в перші повоєнні роки, НЕ був підпорядкований потребам радянської пропаганди й принципам соціалістичного реалізму

О. Богомолець

Є. Патон

В. Вернадський

О. Палладін

символізм

формалізм

імпресіонізм

кубізм