061-062. Культурно-освітнє життя в роки Української революції і визвольних змагань

О. Богомолець

В. Винниченко

В. Вернадський

М. Грушевський

Львів, Харків

Київ, Львів

Кам’янець-Подільській, Київ

Харків, Кам’янець-Подільський

центр діяльності Наукового товариства ім. Т. Шевченка було перенесено зі Львова до Києва

було створено Українську академію наук

у всіх великих містах були відкриті українські університети

система середньої і вищої освіти була повністю українізована

 Української Народної Республіки доби УЦР

Української Соціалістичної Радянської Республіки

Української Держави П. Скоропадського

Української Народної Республіки доби Директорії

залучення великої маси неписьменного населення до культурної діяльності

панування необмеженої свободи творчості

значні втрати української інтелігенції через фізичне знищення та еміграцію

тривалі бойові дії, відсутність політичної стабільності, часта зміна влади

прагнення всіх режимів примусити культуру обслуговувати їх власні політичні інтереси

ліквідація неписьменності більшості населення України

панування Російської православної церкви в релігійному житті України

початок розбудови української школи

відкриття більшовиками нових університетів

відкриття урядом УСРР Української академії наук

створення режимом УНР Української академії Мистецтв

заборона режимом А. Денікіна публікації видань українською мовою

відновлення гетьманом Павлом Скоропадським незалежної Української церкви

за дорученням Симона Петлюри заснування Української республіканської капели

відсутність політичної стабільності

повернення із закордону культурних діячів

кількісне зростання української інтелігенції

соціально-економічні зрушення і соціальні конфлікти

крах Російської та Австро-Угорської імперій

згортання більшовиками Нової економічної політики

закриття Української академії наук

у червні 1921 р. було проголошено, що право участі у роботі «Просвіт» мають лише комуністи та комсомольці

денікінський режим намагався нав’язати в керівники «Просвіт» чорносотенців та перевести їх на російську мову

«Просвіти» згуртовували людей, виходячи з їхніх бажань служити справі будівництва незалежної української держави

більшовики забороняли брати участь у роботі «Просвіт» представникам заможного селянства, поміщикам і фабрикантам

у липні 1920 р. більшовики розробили зразковий статут «Просвіт», який визначив комуністичний характер їхньої діяльності

під час визвольних змагань «Просвіти» сформували п’ять піших, три кінні та одну артилерійську дивізію української армії

"Просвіти" активно займалися пропагандою відповідно на запити пануючого політичного режиму

народний

антиосвітній

державницький

антидемократичний

відновлення системи освіти, що існувала за царських часів, освіта українською мовою дозволялася в приватних школах

відкриття українських гімназій, проведення учительських з’їздів, заснування Київського народного університету

основний акцент на ліквідації неписемності, ідеологізація освіти, половина шкіл існує з українською мовою викладання

розбудова мережі українських гімназій, поступова українізація освіти, створення університету в Кам’янець-Подільському

Директорія УНР

денікінський режим

більшовицький режим

Гетьманат П. Скоропадського

за більшовиків представники робітничого класу і трудового селянства приймались до вузів в першу чергу і без іспитів

за часів Директорії університети були ліквідовані, а на їхній основі утворювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти

збільшення чисельності вищих і середніх спеціальних навчальних закладів супроводжувалося покращенням якісних показників роботи

за часів Денікінського режиму до факультетських рад включалися представники студентства, кількість яких у радах дорівнювала кількості викладачів

трагізм Першої світової війни

відродження українського народу

участь українців у світовій революції

місце України у відбудові зруйнованої Росії

задля самореалізації талановитої молоді

задля перетворення його на засіб пропаганди

задля підвищення культурного рівня громадян

задля збільшення кількості мистецьких пам’яток

еміграція за кордон десятків талановитих висококваліфікованих художників, скульпторів та архітекторів

залучення до творчості талановитої молоді, переважно селянського походження, якій були відомі й зрозумілі традиції народного мистецтва

нищення під час війни великих художніх цінностей, що були створені за часів царського режиму: картин, скульптур, монументів, архітектурних ансамблів

початок виконання радянського плану монументальної пропаганди, якому більшовики надавали надзвичайно великого значення як знаряддю ідеологічної боротьби

1917

1918

1919

1920

романтизм

неокласицизм

символізм

постмодернізм

необарокко

синтементалізм

екзистенціалізм

Ромни

Суми

Глухів

Гадяч

Г. Нарбут

М. Бойчук

Ф. Кричевський

О. Мурашко