Лексикологія

прижилися в  мові, прийшовши зі старослов'янської мови;

утворилися безпосередньо в українській мові;

сягають корінням у неслов'янські мови;

використовують люди, що живуть у певних місцевостях.

жаргонізми;

діалектні;

просторічні; 

історизми

мають однакове лексичне значення;

 використовуються людьми певної професії;

 уживаються в мові людей певної місцевості;

позначають слова, замінені в сучасній мові іншими.

архаїзми, історизми, неологізми;

архаїзми, загальновживані слова;

історизми, загальновживані слова;

неологізми, загальновживані слова.

позиція, вибалок;   

ситуація, телефон;

цивілізація, баритися;   

авіація, очолити.

діалектними; 

просторічними;

професійними;

термінами.

чимчикувати, швендяти, вештатись;

хоровод, поштамп, пепсі-кола, гімназія;

 ліфт, шайба, компьютер, канікули;

 Інтернет, клон, трилер, діджей.

Дощ пройшов шовковою ходою і лишив на місці краплі сліз (В.Сосюра).

Десь курився синій димок до ватри (М.Коцюбинський).

Тіні від дерев покоротшали – полудень (Є.Айпін).

Я сяяв, і вони посміхались мені з розумним смутком (Л.Бєжин)

Град - город, злато- золото , уста - губи, глаголити - сміятися.

Град - град, злато - золотий , уста- губи, глаголити- плакати.

Град- місто, злато - золото , уста- губи, глаголити- говорити.

Град- село, злато - гроші , уста - щоки, глаголити - писати.

вуйко- дядько

моцний - міцний

шуфля - лопата

когут - індик

хіміку

біологу

медику

вчителю

орфографічному словнику; 

тлумачному словнику;

етимологічному словнику; 

фразеологічному словнику