Лексикологія

антоніми;

синоніми;

пароніми;

омоніми.

те, що слово означає;

належність слова до певної частини мови;

те ж, що й граматичне значення;

інше.

велетень, гігант;

мужній, сміливий;

велетень, силач;

велетень, карлик.

місяць виглядає, ніжне сонечко, золоті руки;

золота сережка, летять години, гострий розум;

ласкава мама, ласкаве сонечко, тепла ковдра;

зелене дерево, м'яка постіль, золота обручка.

ефектний – ефективний, ясний – темний;

адрес – адреса, роздумувати – мислити;

голосний – голосовий, пам’ятка – пам’ятник;

досвідчений – освічений, добрий – злий.

височина, вершина, високий, височінь;

мовчазний, безмовний, неговіркий, небалакучий;

слово, словник, словотвір, словниковий;

мовити, говорити, кричати, слухати.

абрикос, балет, голос, доля;

голова, дружина, міст, пілот;

азбука, бігти, говорити, дивуватися;

артист, кипіти, важкий, гарячий.

крило літака — крило лелеки;

моторний хлопець — моторний цех;

палаючий степ — палаюче сонце;

радісний погляд — сумний настрій.

У неділю рано зілля копала (Народна пісня);

Була неділя — тихий час дозвілля (М. Рильський);

Ця неділя була важкою: щодня по шість уроків (3 розмови);

У неділю Кайдаші пішли до Довбушів на оглядини (І. Нечуй-Левицький).

омоніми;

синоніми;

пароніми;

антоніми.