Лексикологія. Фразеологія

використовуються у мовленні людей певної професії

використовуються у мовленні людей певної місцевості

прижилися в  мові, прийшовши із інших мов

утворилися безпосередньо в українській мові;

архаїзми, історизми, неологізми;

історизми, загальновживані слова;

неологізми, діалектизми, загальновживані слова

архаїзми, загальновживані слова

як гриби після дощу, по саму зав'язку, велика цяця

бити байдики, робити з мухи слона, задерти носа

наламати дров, п'яте колесо до воза, ніде голці впасти

по саму зав'язку,кури не клюють, як піску морського

зазнаватися, гордувати,бути зверхнім

ображатися, сердитися, виявляти незадоволення

запевняти, переконувати когось у чомусь

бути байдужим до всього, не турбуватися ні про що

присудком

підметом

додатком

обставиною

розділ мовознавства, пов'язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних задач;

розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів і способи їх творення;

розділ мовознавства, що вивчає лексику(словниковий склад мови);

розділ мовознавства, що вивчає написання слів.

сіяти пшеницю - сіяти грішми

надути кульку - надути м'яч

сидіти на траві - сидіти на лавці

пекти пироги - пекти хліб

загальновживану лексику та обмежену у вживанні

власне українську лексику та запозичені слова

активну і пасивну лексику

офіційно-ділову та неофіційно-ділову

інжектор, пульс, вода

ректи, файно, спілкування

 комунізм, скіфи, плебеї

 менеджер, влада, заява

глас, когут, княгиня

кріпаки, колгосп, дівчина

персти, ланіти, рамена

документ, громадянин, рада

вітряно, борг, доробок, здавна

мішечок, колода, насадження

мотовило, перелік, печеніг

анонс, асиміляція, джем, торт

міряти лозиною, наклеювати ярлики, на ногах не стояти, передбачати події

без вогню пекти, байки правити, багато брати на себе, зронити сльозу

зробити хибний крок, зривати завісу, зорі знімати з неба, обіцяти золоті гори

теревені правити, оповідати сон рябої кобили, боби розводити, плести сухого дуба

Не поет, хто забуває про страшні народні рани! (Леся Українка)

Поховайте та вставайте, кайдани порвіте…! (Т. Шевченко)

Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).

Бувайте здорові та, не питаючи броду, не суньтесь у воду, бо втопитесь! (Марко Вовчок)

це словосполучення з переносним значенням;

це речення з переносним значенням;

це сполуки слів, які є одним членом речення;

це стійкі сполучення слів,  які за лексичним  значенням дорівнюють одному   слову (словосполученню).

курінь, сільський, потоки

грань, коронки, когут, злуда

куций, батько, беркут

глаголити, зелений, бриль, увага

олень, двір, жити, бабця

дієздатний, вищезгаданий, сумісництво, гриф

кошик, копиця, мисник, роса

сніжок, вівця, халамидник, річище

Біла ворона, вогнем і мечем, гидке каченя, лавровий вінок

Домоклів меч, сізіфова праця, кинути якір, медовії ріки

Ахілесова п'ята, святе сімейство, гнути спину, мамаєве побоїще

Ноїв ковчег, адамові діти, терновий вінець, блудний син

Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна (О.Донченко).

Та що се ти мені байки плетеш... (Леся Українка).

У садах біліли хатки дивної краси (О.Гончар).

Убити чайку - це сором і ганьба для мисливця (О.Гончар).

сваритися

сміятися

замовкнути

виростити

п'яте колесо до воза

бурмотіти під ніс

метати громи

пасти задніх

підмет

присудок

означення

додаток

 фразеологічному

тлумачному

орфографічному

 етимологічному

взяти через край - взяти за горло

гріти чуба - вискочити на сухе

бити лихом об землю - повісити голову

скласти руки - брати ноги в руки

голови

рук

хати

серця