Лексикологія та Фразеологія

активну й пасивну 

загальновживану та стилістично забарвлену

незапозичену й запозичену

загальновживану і провесійну

орфографічному словнику 

етимологічному словнику

фразеологічному словнику

тлумачному словнику

будову слів

лексичне значення та вживання слів 

слова як члени речення

слова як частини мови

лексичне значення і вживання наукових термінів;

лексичне значення і вживання слів;

лексичне значення і вживання стійких сполучень слів;

діалектні слова та їх значення. 

жаргонізми 

діалектні

історизми

просторічні

діалектними

неологізмами

жаргонізмами

історизмами

звуки мовлення

способи творення слів

слова, їх значення, походження, вживання

слова-професіоналізми

офіційно-ділова лексика

просторіччя

що вийшли з активного вжитку

якими користуються представники певних професій

які недавно з"явилися і з"являються

професійні

діалектні

неологізми

запозичені

лексичне значення і вживання наукових термінів;

лексичне значення і вживання слів;

діалектні слова та їх значення.

лексичне значення і вживання стійких сполучень слів;

багатозначні слова  

омоніми

антоніми

синоніми

видатний, відомий 

самоуправління, автономія

зосереджувати, концентрувати 

 мимрити, белькотати 

гостре слово — гострий зір, тихий голос — тихе життя

зелена балка — металева балка, тонкий стан — стан очікування 

футбольне поле — пшеничне поле, вершина Карпат — вершина слави

чисте небо — чисті руки, ламати голову — ламати кригу 

читати по очах, читати вголос, як з книжки читати 

морський вовк, не бачити смаленого вовка, хоч вовк траву їж 

злий собака, собаку з’їсти, вішати всіх собак 

пекти хліб, без вогню пекти, пекти пеком 

  наявність різних

лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних

контекстів.

Слова з одним значенням

слова з двома і більше значення-

ми 

слова, в яких збігаються тільки окремі форми.

слова, які звучать однаково, але мають різні значення

слова близькі за значенням

слова протилежні за значенням

клинок-кленок, sew-sow, пруд-прут

три(ч)-три(д), мати(ім)-мати(д)

чорне-біле, світле-темне

веселий, радісний. щасливий

три(ч)-три(д), мати (ім)-мати(д)

праця, труд, робота

sea-see, two-to

мукА-мУка, зАмок-замОк

зіставлення протилежних явищ

поєднання контрастних за змістом понять, що разом дають нове уявлення

вираження протилежної спрямованості дій, ознак, властивостей

різні за звученням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення