Леся Українка. "Contra spem spero!"

Вболівання за долю рідного народу.

Переживання за місце особистості у суспільному житті.

Прагнення жити повноцінним життям.

Замилування красою природи рідного краю.

...Я хочу крізь сльози сміятись...

...Без надії таки сподіватись...

...Буду сіять квітки на морозі...

...Буду жить! Геть думи сумні!

Жити в боротьбі.

Бути приреченою мучитись усе життя.

Бути оптимісткою.

Ніколи не здаватись.

персоніфікіцю

метонімію

гіперболу

анафору

епітети

І.Карпенко-Карий

Іван Франко

Василь Стефаник

Михайло Коцюбинський

сумніви щодо можливості одужання хворої молодої людини

заперечення права молодої людини на справжнє щастя

любов до рідного краю, його історії

місце митця в суспільному житті

заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості

без надії сподіваюсь

мовчати - кричати

надія помирає останньою

боротися до кінця

сумного перелогу

хмар осінніх

весни золотої

срібної зірки

темних ночей

Марія Вілінська

Ольга Кобилянська

Лариса Косач

Олена Пчілка

танталові муки

сізіфова праця

Прометеїв вогонь

титанічна сила

символізму

неокласицизму

неоромантизму

романтизму

релігійні

інтимні

пейзажні

громадянсько-патріотичні