Леся Українка. "Лісова пісня"

Хто це:

«…  випливає і знадливо всміхається, радісно складаючи долоні. На ній два вінки – один більший, зелений, другий маленький, як коронка, перловий, з-під нього спадає серпанок»

Хто це:

«…молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами»

Хто це:

«Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому – барви мулу, на голові корона із стулок черепашки. Голос глухий, але дужий»

Хто це:

«…гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима»

Хто це:

«…малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці»

Хто це:

«Як дівчина… ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-наськи…»

Хто це:

«Молода повновида молодиця, у червоній хустці з торочками, у бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій, так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та білими стяжками… намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою»

Хто це:

«…уже старий чоловік, поважний і дуже  добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки; убраний… у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня, коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені»

Хто це:

«Дуже молодий хлопець, гарний,    чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка     випущена… підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має, на голові бриль, на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку»

«Твоїй красі вік довгий не судився,

  на те вона зроста, щоб полягати…»- слова адресовані

До кого звернені слова:

"У тебе голос чистий, як струмок,

а очі - непрозорі."

«Кохання — як вода, — плавке та бистре,

рве, грає, пестить, затягає й топить.

Де пал — воно кипить, а стріне холод —

стає мов камінь. От м о є кохання!» -так про кохання говорить 

«У лісі є такі провалля,

заховані під хрустом та галуззям, —

не бачить їх ні звір, ані людина,

аж поки не впаде…» - застерігає 

Події в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки розгортаються в такій

послідовності: 

Яка подія драми-феєрії «Лісова пісня» відбувається напровесні? 

Уривок «на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька

спідничина з набиванки і полинялий фартух з димки, волосся гладко зачесане у дві коси і

заложене навколо голови» є портретною характеристикою 

Чиї це слова:

 А що ж ми мали тута — голод їсти?

Прийшли купці, купили та й уже.

Велике щастя — дуб!

Чиї це слова:

Ой ті люди

з-під стріх солом’яних! Я їх не зношу!

Я не терплю солом’яного духу!

Чиї це слова:

Сестрице, мушу я! Твоя краса

на той рік ще буйніше запишає,

а в мене щастя як тепер зов’яне,

то вже не встане! 

Чиї це слова:

Не гідна ти дочкою лісу зватись,

бо в тебе дух не вільний лісовий,

а хатній рабський!

Якої сопілки ще немає у Лукаша?

Яка міфічна істота залицялася до Мавки?

Яку байку розказував дядько Лев Лукашеві?

Як помстився Лісовик Лукашеві