Леся Українка. "Лісова пісня"

Події твору відбуваються

"Він древній сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс". Це опис

"... дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче;..." Мова йде про

"... а він нам приятель. То він на жарт осикою та терличем лякає...Таж якби не він, давно б уже не стало сього дуба, що стільки бачив наших рад, і танців, і лісових великих таємниць". Хто і про кого так говорить?

"Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає".

Це відповідь Мавки на слова

"Яка страшна! Чого ти з мене хочеш?" Промовляє Лукаш до

Лісовик помстився Лукашеві за Мавку:

Прокляття Килини перетворює Мавку

"Ой синоньку! Ой що ж я набідилась з отею відьмою!" Мова йде про

Коли Килина кинулася рубати вербу, то

"Від лісу наближається якась висока жіноча постать у білій додільній сорочці і в білій, зав'язаній по-старосвітському, намітці". Мова йде про

"Чого боїшся? Дурня не боялась,а мудрого боїшся?" Так говорить

"Хліб добрий, дівонько, а не людина". Так говорить

"Ні, сього доволі. Ся жінка хижа, наче рись". Так говорить

Лісовик дарує Мавці

За жанром "Лісова пісня" -

Кульмінацією твору є подія

"Ця постать символізує силу розуму і доброти, невичерпність джерел народної творчості…». Так літератор В. Петров характеризує

Із Мавкою та Лукашем відбуваються перетворення, що називаються

Міфічне дерево життя у творі символізує

"Ну, як-таки щоб воля — та пропала?

Се так колись і вітер пропаде!", - дивується

Зустріч Мавки з Лукашем-це

"... молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами". Це опис

"Будь моя кохана!

Звечора і зрана

самоцвітні шати

буду приношати,

і віночок плести,

і в таночок вести,

і на крилах нести

на моря багряні, де багате сонце

золото ховає в таємну глибінь", - промовляє