Леся Українка Неоромантизм. Поетична творчість. "Contra spem spero!", "Слово, чому ти не твердая криця...", "Мріє, не зрадь", "Стояла я і слухала весну"

гірською Орлицею

Волинською царівною

 Дівчиною з легенди

дочкою Прометея

"Мріє, не зрадь!.."

"Contra spem spero"

"І все-таки до тебе думка лине..."

"Слово, чому ти не твердая криця?.."

М. Павлик

І. Франко

М.Коцюбинський

М. Драгоманов

"Мріє, не зрадь"

"Стояла я і слухала весну..."

"Contra spem spero!"

"Слово, чому ти не твердая криця..."

"Мелодії"

"Романси"

"Подорож до моря"

"Сім струн"

неосяжний

промінь

мрія

майбуття

романтизм

неокласицизм

неоромантизм

неореалізм

 "Слово, чому ти не твердая криця?.."

 "Contra spem spero!"

"Мріє, не зрадь!.."

 "Стояла я і слухала весну"

намагання підтримати тітку Олену на засланні

загострення хвороби

переживання через смерть С.Мержинського

 поїздка на Буковину до О.Кобилянської

"Ні, я хочу крізь сльози сміятись, // Серед лиха співати пісні..."

"Я на вбогім, сумнім перелозі // Буду сіять барвисті квітки..."

 "Я на гору круту крем'яную // Буду камінь важкий підіймать..."

 "В довгу, темную нічку невидну // Не стулю ні на хвильку очей"

боротьба добра і зла в душі ліричної героїні

переживання героїні з приводу хвороби

 втрата надії на одужання

 оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій

«Contra spem spero!» у перекладі з латинської мови - "Без надії сподіваюсь"

 Вид лірики вірша «Соntrа spem spero!»:  особиста (філософська).

Уся поезія побудована на антитезах.

Провідний мотив вірша «Соntrа spem spero!»:бездуховність й обивательська обмеженість

Творчість Лесі Українки багато в чому визначає розвиток модерністських тенденцій у літературі XX ст.

Авторка поетичних збірок "З вершин і низин", "Мій Ізмарагд", "Баляди і розкази"

Леся Українка ввела в українську літературу жанр драматичної поеми.

 Поезія „І все-таки до тебе думка лине...” входить до циклу „Невільничі пісні”і є зразком громадянської лірики.

персоніфікація

гіпербола

епітети

метонімії

анафора

персоніфікація

оксимирон

гіпербола

порівняння

пейзажної лірики

 громадянської лірики

 філософської лірики

інтимної лірики

Місце сучасної жінки у суспільстві

 Роздуми про призначення поета і поезії

 Мотив самопожертви

Слово - могутня зброя в руках людини

Недоречність мрії, у житті, сповненому боротьби

Мрія і призивання майбутнього

Мрії заважають у реальному житті

 За мрію, можна, навіть , віддати життя

Мрія - це те, заради чого варто жити

 гори крем'яної

нічки невидної

 зірки провідної

шляху тернистого

риторичне питання

риторичне заперечення

риторичне звертання

алітерація

епіфора

тавтологія

анафора

рефрен

експресія, "вираження", гіперболізація почуттів

"типовий герой у типових обставинах", взаємини людини й суспільства

використання античних тем, почуття громадянського обов'язку, єдність часу, місця, дії

зосередження на чуттєвій сфері, емоційно-інтуїтивне пізнання світу, інтерес до сильної особистості

"незвичайний герой у незвичайних обставинах", пасивний герой, щастя вважається недосяжним

подолання трагічного конфлікту між мрією і реальністю

 гострота проблеми вини і покарання

прагнення героїв зробити мрію дійсністю

ідеал буття – гармонія

зображення людини в екстемальних ситуаціях

Сильна, незламна, вольова, сповнена мрій і сподівань, готова битися до перемоги

 Вольова, сповнена мрій і сподівань на одужання, готова битися до перемоги за соціальну рівність

Незламна, вольова, сповнена мрій про перемогу революції

Сильна, незламна, сповнена любовних почуттів, готова боротися за кохання

Сповнена мрій і сподівань, готова битися за обов'язкову середню освіту

роздуми поетеси про значення слова художньої творчості

 роздуми петеси про красу слова

роздуми поетеси про боротьбу народу за щасливе життя

роздуми поетеси над словом як смислом життя

М. Павлик

М. Вороний

І. Франко

Леся Українка

Кирило-Мефодіївське товариство

угрупування "Молода муза"

"Руська трійця" 

київський журнал "Українська хата"

слово - гостра й іскриста зброя, яка допомагає в боротьбі проти насильства в умовах тотального національного та соціального пригнічення народу

 слово - гостра й іскриста зброя, яка допомагає рідному народові спілкуватися з іншими народами в політичному й соціальному житті.

слово - гостра й іскриста зброя, яка допомагає людині у її особистому житті, в радощах і тривозі, у дружбі і зневірі