Лісознавство
Фактична лісистість України складає:
5,7%;
15,7%;
25,7%;
35,7%.
Оптимальна лісистість України складає:
Формула Г.М. Висоцького (поняття про ліс) – це:
Поняття "лісовий біогеоценоз" запропонував:
Поняття "екосистема" запропонував:
Класифікація Г. Крафта – це розподіл дерев на класи:
До першого класу Крафта відносять:
У класифікації Б.Д. Жилкіна діаметр середнього дерева приймають за:
Причини диференціації дерев у лісі:
Процес диференціації та його інтенсивність залежить від:
Природне зрідження лісових насаджень відбувається внаслідок:
Здатність до самовідновлення є:
Основні складові лісового біогеоценозу
Основні компоненти лісостану:
Деревостани за складом поділяються на:
Запас насадження за умов свіжої кленово-липової діброви становить – 352 м³/га, в тому числі дуба звичайного – 175 м³/га, клена гостролистого – 100 м³/га, липи серцелистої – 77 м³/га. Укажіть відповідну формулу складу деревостану:
Запас насадження за умов свіжого дубово-соснового субору становить 100 м³/га, в тому числі сосни звичайної – 95 м³/га, дуба звичайного – 5 м³/га. Укажіть формулу складу деревостану:
Запас насадження за умов свіжої кленово-липової діброви становить – 352 м³/га, в тому числі дуба звичайного – 266 м³/га, клена гостролистого – 16 м³/га, липи серцелистої – 70 м³/га. Укажіть формулу складу деревостану:
Переважаюча, або панівна порода, у межах деревостану – це порода:
За формою деревостани поділяють на:
Визначити деревні породи, здатні відновлюватися вегетативним шляхом:
Деревостанам вегетативного походження притаманна:
Дуб здатний відновлюватись вегетативним шляхом:
Клас віку – це:
На сьогодні час клас віку для твердолистяних та хвойних порід дорівнює:
Для швидкорослих деревних порід клас віку становить:
Деревостан вважається одновіковим, якщо:
Деревостан вважається різновіковим, якщо:
Бонітет – це показник:
Бонітет визначається на підставі:
Бонітувальні таблиці розроблено:
На теперешній час встановлено:
Повнота деревостану – це:
Абсолютна повнота встановлюється як:
Абсолютну повноту деревостану визначають:
Відносну повноту деревостану визначають:
Високоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:
Середньоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:
Низькоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:
Рідколісся – це деревостани з відносною повнотою:
Зімкнутість намету деревостану – це:
Визначають зімкнутість намету деревостану:
Густота деревостану – це:
Товарність деревостану – це:
В Україні встановлено:
Лісовий масив – це:
Поляна серед лісового насадження має наступні розміри:
Галявина серед лісового насадження має наступні розміри:
Вікно у наметі лісу має наступні розміри:
Узлісся – це
Насадження, у якому в лісовій підстилці переважає грубий гумус:
Газ, вміст якого в складі повітря влітку вдень збільшується, а вночі зменшується:
Насадження, які найбільш стійкі проти шкідливої дії вітру:
Вітер, який найбільш сприятливий для лісу:
Деревні породи-кальцієфіли:
Деревні породи-нітрофіли:
Назвіть породи-мегатрофи:
Назвіть деревні породи-мезотрофи:
Назвіть деревні породи-оліготрофи:
Лісостан – це:
Деревостан – це:
Підріст – це:
Головна деревна порода – це:
Супутня деревна порода – це:
Насадження, в якому дерева за висотою розділяють на окремі яруси:
Насадження за складом із різних деревних порід:
Ознаки, за якими можна судити про світлолюбність деревної породи:
Мають найбільший вплив на ріст рослини промені сонячного спектра:
Під зімкнутим наметом лісу підріст сосни та дуба може існувати :
Насадження в лісовій підстилці якого переважає м’який гумус:
Вплив рослин і тварин на насадження відносять до групи екологічних факторів за П.С. Погребняком:
Тіньовитривалі деревні породи:
Теплолюбні породи:
Найшвидше пошкоджуються морозобійними тріщинами деревні породи:
Найбільш чутливіші до забрудненості повітря деревні породи:
Найбільш фітонцидними є деревні породи:
Деревні породи толерантні до забруднення повітря:
Деревні породи, які найбільш страждають від опіків кори:
Деревні породи-мезофіти:
Деревні породи-ацидофіли:
Деревні породи найбільш світлолюбні:
Деревні породи-гігрофіти:
Деревні породи-ультраксерофіти:
Деревні породи із сильною транспірацією:
Деревні породи із слабою транспірацією:
Найбільш довговічні деревні породи:
Найменш довговічні деревні породи:
Деревні породи, які найкраще очищаються від сучків у лісі:
Деревні породи, які добре відновлюються порослю від пня:
Деревні породи, які добре відновлюються кореневими паростками:
Деревні породи, які є підліском:
Визначити шкалу світлолюбності, починаючи з найбільш вибагливих до світла деревних порід:
Найбільше значення для життя рослин має випромінювання з довжиною хвилі:
Рослини краще пристосовані до сприйняття:
У класифікації видів освітлення І. Візнера виділено:
Фотоперіодизм – це:
#Вчення про зміну порід розробив:
Причини зміни порід за Г.Ф. Морозовим:
Корінні деревостани це ті, які:
Найбільша вологоємкість характерна для підстилки:
Під типом насадження Г.Ф. Морозов розумів:
Класифікація дібров за Г.Ф. Морозовим включає наступні поняття:
Таксони районування за Г.Ф. Морозовим, які є обов’язковою складовою класифікації:
У типологічної системі лісів Г.Ф. Морозова найнижча таксономічна одиниця:
Крюденер А.А. вважав, що основою типів насаджень є:
Класифікація типів насаджень за А.А. Крюденером складена у вигляді двомірної системи координат, де представлено два ряди:
Засновниками української школи лісової типології є:
Зміна сосни березою відбувається:
Зміна сосни березою можлива за умов:
Зміна дуба на супутні породи відбувається внаслідок:
Повільний ріст дуба спостерігається:
Інтенсивний ріст та розвиток дуба починається:
Найбільша вірогідність пригнічення дуба другорядними породами та чагарниками можливо:
Ряд газостійкості деревних рослин у порядку зменшення стійкості – це:
Ряд вибагливості деревних рослин до родючості ґрунту за зростаючим ступенем вибагливості – це:
Порядок етапів насіннєвого поновлення лісу – це:
Автогенні зміни порід:
Автор таксаційного методу визначення світлолюбності деревних порід:
Автор фотометричного методу визначення світлолюбності деревних порід:
Автори фізіологічного методу визначення світлолюбності деревних порід:
Тіньовитривалість за П.С. Погребняком – це:
Покращання світлового режиму в лісових насадженнях шляхом поступового зрідження деревостанів сприяє:
Сніг весною розтає швидше:
Вміст кисню в складі сухого повітря становить:
Вміст азоту в складі сухого повітря становить:
Вміст вуглекислого газу в складі сухого повітря становить:
Основні джерела вуглекислоти у лісі – це:
Причиною помітного зниження концентрації вуглекислоти у вертикальному напрямі у лісі є:
Вміст вуглекислого газу регулювати:
Деревні породи, які сильно пошкоджує блискавка:
Деревні породи, які середньо пошкоджуює блискавка:
Деревні породи, які мало пошкоджуює блискавка:
Позитивний вплив вітру на ліс:
Зниження швидкості вітру перед лісом спостерігається на відстані:
Джерелом вологи для рослин є:
Потреба деревних рослин до вологи – це:
Вибагливість деревних рослин до вологи – це:
Похідні лісостани, які виникають:
Явище лісозміни пов’язане насамперед:
Зміна ялиці буком:
не можлива
ва;+можлива поступова заміна ялиці буком у зв’язку з особливостями процесів природного поновлення та ємності екологічної ніші;
можлива тільки шляхом створення лісових культур з домінуванням бука;
всі відповіді вірні.
Зміна порід – це:
Деревні породи залежно від вибагливості до ґрунту поділяють на:
Розрізняють наступні типи лісових підстилок:
Мікотрофність деревних порід –це:
Лісова типологія – це розділ:
Вперше класифікація лісових насаджень за умовами місцеоселення була застосована:
Початковою точкою виникнення лісової типології була:
Початок розвитку лісової типології як науки та формування "нового", якісного етапу, щодо пізнання природи лісу пов’язано з роботами:
Тип лісу за Є.В. Алексеевим є:
Форми типів лісу за Є.В.Алексєєвим – це:
Класифікацію типів лісу Є.В. Алексєєва сформовано в системі:
Головним критерієм типу лісу за Є.В. Алексєєвим є визнання:
Класифікацію типів лісу Є.В. Алексєєва було розроблено для:
Класифікація типів лісу В.М. Сукачова представлена у вигляді:
У класифікаційних схемах типів лісу за В.М. Сукачовим обов’язково враховують:
Надається найменування типів лісу за класифікацією В.М. Сукачова:
У класифікації В.М.Сукачова тип лісу за змістом відповідає поняттю:
Просторове суміщення єдафічної сітки Є.В. Алексєєва - П.С. Погребняка та єдафофітоценологічних рядів В.Н. Сукачова:
Едафічна сітка П.С. Погребняка уособлює єдність:
Індекс та назва трофотопу за наведеною характеристикою: "Ділянки представлені бідними ґрунтами, найчастіше – піщаними, а у гірських умовах – щебенистими з неглибоким профілем. Сюди входять також ґрунти заболочені за верховим типом. Рослинність – оліготрофна: сосна, береза і. т. ін." – це:
Індекс та назва трофотопу за наведеною характеристикою: “Ділянки займають відносно бідні глинисто-піщані, іноді супіщані ґрунти, що мають на різній глибині суглинисті або глинисті прошарки невеликої товщини. У гірських умовах – щебенисті ґрунти на схилах, а також торф’янисті ґрунти перехідного типу заболочування. Рослинність представлена боровими оліготрофами та мезотрофами: сосна, береза, вільха сіра, ялина, горобина, орляк, буквица лікарська, грушанка та ін.” – це:
Індекс та назва трофотопу за наведеною характеристикою: “Відносно родючі місцеоселення. Ґрунти супіщані, іноді з сугликовими прошарками, неглибокі легкі суглинки, ґрунти торф’яні перехідних боліт. Рослинність – оліготрофи, мезотрофи, мегатрофи, причому перші дві групи мають виключний розвиток” – це:
Індекс та назва трофотопу за наведеною характеристикою: “Найбільш родючі місцеоселення. Ґрунти – сірі і темно-сірі лісові суглинки, іноді супіщані, що мають неглибоке залягання ґрунтових вод. Рослинність корінних деревостанів – мегатрофи. Мезотрофи зростають у верхньому ярусі. Підлісок та надґрунтовий покрив – із мегатрофів” – це:
Гігротоп за стислою його характеристикою: “У данному типу місцеоселення переважає ксерофітна рослинність. Деревостани – низьких або знижених бонітетів. У надґрунтовому покриві переважають ксерофіти та ксеромезофіти” – це:
Гігротоп за стислою його характеристикою: “Даний тип умов місцеоселення залежить від глибини залягання ґрунтових вод, яка значно варіює залежно від зони, геоморфологічних та гідрологічних особливостей певного водозбору. У лісової зоні (Полісся ) ґрунти слабо опідзолені, в лісостепової та степової дернові та дерново-підзолисті. Як правило у даних умовах спостерігається оптимальне зволоження ґрунту для сосни та ранньої форми дуба, берези повислої, модрини, ясена звичайного, граба, клена. Надґрунтовий покрив та підлісок представлені мезофільними видами з домішкою ксеромезофітів” – це:
Гігротоп за стислою його характеристикою: “Умови сприятливі для росту дуба пізньої форми, ялини, берези пухнастої, ялиці, липи, осики. Ґрунтові води у борах та суборах залягають на глибіні близько 2 м, на суглинистих та глинистих ґрунтах рівень залягання помітно більший - до 4м. Підлісок та надґрунтовий покрив складається з мезофітів з певною домішкою мезогігрофітів” – це:
Гігротоп за стислою його характеристикою: “Місцеоселення із надлишком зволоження, яке несприятливо відбивається на рості усіх видів деревної рослинності, крім вільхи чорної. Ґрунти глеєпідзолисті, часто з торф’яним горизонтом. У покритті на зниженнях переважають гігрофіти, а на підвищеннях – мезофіти” – це:
Гігротоп за стислою його характеристикою: “Умови місцезростання відрізняються великим зволоженням і торф’яними ґрунтами. Рівень ґрунтових вод упродовж більшої частини вегетаційного періоду знаходиться біля поверхні ґрунту. Висока вологоємкість торфу і майже постійне перенасичення його вологою визначають вкрай погані умови аерації. Покриття із гігрофітів, мезофіти зустрічаються тільки на купинах, пеньках, і перегниваючих стовбурах” – це:
На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп: “Деревостани представлені чистими сосняками без домішок інших порід, займають вершини дюнних пагорбів, а упівденних районах – і схили піщаних пагорбів. Сосна росте за ІІІ-ІV класами бонітету.Ягель, цетрарія ісландська, очіток їдкий, костриця овеча, чебрець повзучий, цмін піщаний, нечуйвітер волохатенький, молодило руське, келерія”.
На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп: “У деревостанах переважає сосна другого іноді першого бонітету з поодиноким домішком берези. У підліску зустрічається горобина, а у Північних районах Полісся – яловець звичайний. У надґрунтовому покриві панують зелені мохи, а також широко представлені наступні види: брусниця (поодиноко), верес, герань яскраво-червона, куничник наземний, костяниця, сон-трава. У північних районах може зустрічатися лишайник – кладонія”.
На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп: “Корінні лісостани – двоярусні, з сосною у першому та дубом у другому ярусах. Сосна зростає за І-Іa класом бонітету. Підлісок утворює горобина, крушина ламка, бруслина бородавчаста, бузина червона. Найбільш розповсюджені види за умов даного едатопа: орляк звичайний, медунка вузьколиста, буквиця лікарська, суниці лісові, герань яскраво-червона, костяниця, котячі лапки дводомні, золотушник звичайний, вероніка лікарська, ортилія однобока, грушанка мала, зіновать руська. Також поширені зелени мохи”.
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома
