«ЛИТЕРАТУРА ЯК ВИД МИСТЕЦТВА»

сугестивна функція

виховна функція

гедоністична функція

гносеологічну функцію

навіюванні людині певного роду думок, почуттів, що впливають на психіку людини, функція пов’язана з певною гіпнотичною дією.

створюваннія власних ідеалів, що базуються на цінностях суспільства.

в тому, що розвиток людини обмежено багатьма факторами – суспільством, місцем проживання та ін. Мистецтво руйнує ці обмеження, відновлює цілісність, повноту особистості.

формуванні художніх смаків, здібносейі й потреб людини, додає значущості світу в цілому і всім його проявам

комунікативна

сугестивна

гедоністична 

адмінистративна

предметність і конкретність,емоційність,стислість і місткість,змістовність

предметність і конкретність,стислість і місткість,змістовність

предметність і конкретність,емоційність,стислість і місткість,змістовність, логічність

предметність і конкретність,емоційність,стислість і місткість,гумористичність

ліричний жанр, виражає настрої смутку, журби, задуми, меланхолії

драматичний твір, в основу якого покладено гострий, непримиримий і життєво важливий для певної епохи конфлікт, а трагічний герой потрапляє в безвихідне становище, вступає в боротьбу з нездоланними в даній ситуації силами й часто гине

призначена для напису на надгробку

В основу жанру хоч і покладено гострий життєвий конфлікт, напружену боротьбу й  складні переживання персонажів, але розв’язка не має трагічного характеру, так само як відсутня й свідома настанова на сатиричне висвітлення подій та персонажів

вірш, у якому в прикрашеному вигляді змальовується безтурботне й щасливе життя простих людей – пастухів, селян, рибалок – на фоні чарівної природи

ліричний вірш на тему кохання з компліментами, похвалами й перебільшенням позитивних якостей адресатки; е

похвальний ліро-епічний вірш, присвячений важливим історичним подіям, видатним особам і написаний в особливо урочистопатетичному тоні;

старовинна канонічна форма вірша; строфа з 14 рядків.

епос

лірика

драма

ліро-епос

казка, легенда, оповідання, повість, роман,епопея

оповідання, повість, роман,поема

епітафія, іділія, ода, легенда

казка, легенда, оповідання, повість, роман, трагедія

трагікомедія

фарс

комедія

трагедія

комунікативну

виховну

гносеологічну

сугестивна

Коли знищена людяність, немає більше мистецтва. З’єднувати красиві слова – це не мистецтво. Бертольд Брехт

Проникнення в те, що відбувається в пориві осяяння, становить основу мистецтва. Адам Міцкевич

Мистецтво має бути засобом виховання, але мета його задоволення. Бертольд Брехт

Мистецтво – це мудрість в образі краси. Хорхе Анхель Ліврага

часові, просторові, часовопросторові

слухові, зорові і видовищні

прості, синтетичні

зображальні / незображальні

одна із форм індивідуальної та суспільної свідомості

вид людської діяльності, що відображає (створює) дійсність у конкретночуттєвих образах, втілюючи духовні ідеали (митця, народу, епохи, людства)

досконале вміння в якійсь справі або галузі, майстерність.

всі відповіді вірні

вид людської діяльності, що відображає (створює) дійсність у конкретночуттєвих образах, втілюючи духовні ідеали (митця, народу, епохи, людства)

різновид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах і створює нову художню реальність засобами слова

об’єктом є теоретична та історична поетика літературного твору і літературного процесу в єдності форми і змісту

вивчає історичний розвиток літературного процесу в єдності традицій і новацій художньої творчості, зокрема персоналіях окремих майстрів слова.

Д. Павличко, В. Симоненко, Ліна Костенко, П.Куліш

П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, А. Малишко, Д. Павличко, В. Симоненко, Ліна Костенко.

М. Стельмах, О. Гончар, Т. Шевченко, І.Франко

Д. Павличко, В. Симоненко, Ліна Костенко, Марко Вовчок

мистецтво було необхідно людству для виживання і збереження себе як роду, оскільки потреба в творчості закладена в природу людини

тому,  що мистецтво виникає з безпосереднього наслідування тварин.

тому, що саме духовне начало людини зумовило появу мистецтва, його зв’язок з ідеями Бога. 

тому, що гра, як мистецтво, є діяльність невимушено-спокійна та творча. Елементи гри містяться у різноманітних народно-пісенних ритуалах, обрядах, святкуваннях, коли карнавальна гра зливається із самим життям.

об’єктивістської ((аристотелівської)

ігрової (спенсеровської)

суб’єктивістської (гегелівської)

карнавальної (бахтінської)