Логіка екзамен (3)

а) класифікацію;

б) поділ за видозміною ознаки;

в) дихотомічний поділ;

 г) мереологічний поділ.

а) родові і видові;

б) конструктивні й деструктивні;

в) біологічні, фізичні і філософські;

г) природні і штучні. 

а) «поділ із зайвими членами»;

б) стрибок у поділі;

в) тавтологія;

г) «не виникає, не випливає».

а) операцію мисленнєвого членування предмета на окремі його частини; 

 б) фіксування різного змісту одного слова;

в) поділ поняття;

г) тавтологію. 

а) так;

 б) інколи;

в) ні; 

г) можливо, що так. 

а) генетичне; 

б) операційне; 

в) контекстуальне; 

 г) остенсивне. 

а) видові поняття; 

б) критерій поділу;

 в) складники предмета;

 г) синонімічні поняття. 

а) висловлювання;

б) судження;

в) аксіома;

г) речення. 

а) реляційне; 

б) екзистенціальне; 

в) складне;

г) атрибутивне.

а) суб’єкт;

б) предикат; 

в) логічна зв’язка; 

г) знак квантора. 

а) висловлювання, в яких обсяги предиката і суб’єкта думки збігаються;

б) вид реляційних висловлювань; 

в) висловлювання, в яких стверджується або заперечується притаманність певної ознаки усім елементам деякого класу предметів; 

г) вид екзистенціальних висловлювань. 

а) А й І; 

б) А й О;

в) О й І; 

г) А й Е.

а) імплікація;

б) еквіваленція;

в) диз’юнкція; 

г) кон’юнкція.

а) /\; 

б) \/;

в) →;

г) ¬. 

а) імплікація; 

б) еквіваленція;

в) диз’юнкція;

г) кон’юнкція. 

 а) кон’юнкція; 

б) сильна диз’юнкція;

в) слабка диз’юнкція; 

г) імплікація.

а) кон’юнкція; 

б) диз’юнкція;

в) імплікація;

г) еквіваленція.

а) модальність;

б) оцінка; 

в) характеристика;

г) логічний добуток. 

а) алетична логіка;

б) деонтична логіка;

в) аксіологічна логіка;

г) епістемічна логіка.

а) було, раніше, пізніше;

б) обов’язково, дозволено, заборонено; 

в) доведено, сумнівається;

г) необхідно, можливо. 

а) формалізація часових модальностей;

б) вирішення парадоксів матеріальної імплікації;

в) спростування законів загальної традиційної логіки;

г) розробка формального числення, що б застосовувалося в перших обчислювальних машинах.

а) Сократ, Платон, Арістотель; 

б) Г. фон Врігт, Я. Хінтікка; 

в) Ч. С. Пірс, Ч. Морріс; 

г) К. І. Льюїс, С. Кріпке. 

а) парадокс всезнаючого суб’єкта;

б) парадокс Росса;

в) загадка Ейнштейна;

г) парадокс множини всіх множин.

а) правило;

 б) команда; 

в) власне норма;

г) розпорядження

а) Якщо дозволено Р, то не заборонено Р;

б) Якщо не дозволено Р, то обов’язково Р; 

в) Якщо заборонено Р, то дозволено Р;

 г) Якщо заборонено Р, то дозволено Q. 

а) алетична логіка;

б) деонтична логіка;

в) часова логіка; 

г) епістемічна логіка.

а) імплікація; 

б) еквіваленція; 

в) диз’юнкція;

г) кон’юнкція.

а) кон’юнкція;

б) диз’юнкція; 

в) імплікація;

г)еквіваленція. 

а) що-запитання;

б) чи-запитання;

в) чому-запитання;

г) коли-запитання. 

а) провокативне;

б) софійне; 

в) складне;

г) риторичне.

а) запитання; 

 б) модальні судження; 

в) значення термінів;

г) парадокси.

а) альтернативні і безальтернативні;

б) логічні і нелогічні;

в) прямі і непрямі;

г) парадоксальні і непарадоксальні.

 а) зрозумілу і незрозумілу;

б) пряму і непряму;

в) логічну і нелогічну;

г) софістичну і риторичну. 

 а) тотожності; 

б) несуперечності;

в) виключеного третього;

г) достатньої підстави. 

а) «занадто широка або занадто вузька відповідь»;

 б) внутрішньо несуперечлива відповідь;

в) пряма відповідь; 

г) непряма відповідь.

а) властивість; 

б) відношення;

в) форму мислення;

г) зміст. 

а) хибно;

б) істинно;

в) невизначено (нейтрально);

г) істинно і хибно. 

а) S – існує; 

б) S є Р;

в) x R y; 

г) S не є P.

а) Усі S є Р;

б) Деякі S є Р; 

в) Деякі S не є Р; 

г) жодному з названих.

а) Жодне S не є Р;

б) Деякі S є Р;

в) Усі S є Р;

г) жодному з названих.

а) протилежності;

б) підпорядкування; 

 в) суперечності; 

г) підпротилежності. 

а) протилежності; 

б) підпорядкування; 

в) суперечності;

г) підпротилежності.

а) протилежності;

б) підпорядкування;

в) суперечності;

г) підпротилежності. 

а) протилежності;

б) підпорядкування;

в) суперечності;

 г) підпротилежності. 

а) якщо А і B – істинні; 

б) якщо А – істинне, В – хибне;

в) якщо А – хибне, В – істинне;

г) якщо А і В – хибні. 

а) якщо антецедент і консеквент – істинні; 

б) якщо антецедент і консеквент – хибні;

в) якщо антецедент – істинний, а консеквент – хибний;

г) якщо антецедент – хибний, а консеквент – істинний.

а) необхідні й суттєві зв’язки між думками у процесі міркувань; 

б) необхідні й суттєві зв’язки в суспільстві;

в) необхідні й суттєві зв’язки між предметами й явищами об’єктивного світу;

г) істина. 

а) необхідний зв’язкок між думками;

б) необхідний зв’язок між предметами;

 в) необхідний, повторюваний і суттєвий зв’язок між думками і предметами;

г) тотожно-істинна формула. 

а) природні закони;

б) логічні закони;

в) нормативні закони;

г) біологічні закони. 

а) подвійного заперечення; 

б) комутативності;

в) асоціативності;

г) достатньої підстави.

а) А≡А;

б)А ┴ ⌜А

в) ⌜(А╱╲ ⌜А); 

 г) А \/ ⌜А

а) тотожності;

б) несуперечності;

в) виключеного третього;

г) достатньої підстави. 

а) тотожності; 

б) несуперечності;

в) виключеного третього;

г) достатньої підстави.

а) тотожності; 

б) несуперечності; 

в) виключеного третього;

г) достатньої підстави. 

а) тотожності; 

б) несуперечності;

в) виключеного третього; 

г) достатньої підстави.