Аліса тяжко занудьгувала, сидячи на березі річки без діла. Разів зо два зазирнула вона до книжки, яку читала її сестра, але не зацікавилася, бо:
Аліса сиділа й думала (наскільки це можливо у спеку, коли туманіє голова й злипаються повіки), піти чи не піти нарвати квіток — це ж бо така втіха сплести собі з них віночок... Аж тут повз неї промайнув Кролик — білий, з рожевими очима. Що насправді здивувало Алісу?
Аж тремтячи з цікавості, Аліса кинулася за Кроликом навздогін — і з розгону пірнула слідом за ним у його нору. Якусь часину кроляча нора йшла рівненько, немов тунель, а тоді зненацька урвалася — так зненацька, аж Аліса й не зчулась, як полетіла навсторч у... Куди ж потрапила Аліса?
Аліса падала довго, уважно роздивляючись навкруги. Їй навіть вдалося зняти на льоту з однієї поличи баночку з написом...
Кого сподівалася зустріти Аліса, коли вона провалиться крізь землю наскрізь?
Аліса летіла все далі...Тут Алісу почав змагати сон, і вона вже бубоніла собі під ніс, немов крізь дрімоту: "Чи їдять коти кротів?.. Чи їдять коти кротів?.."
Часом виходило щось таке: "Чи їдять кроти котів?..", бо коли не знаєш відповіді на питання, то байдуже, з якого боку його ставити. До речі, як звали Алісину кішку?
Які чарівні предмети то зменшували Алісу, то розтягували у зрості, як підзорну трубу, то знову зменшували?
У якому озері опинилася Аліса?
Кого образила Аліса, плаваючи в озері та розповідаючи про свою кішку та сусідського собаку?
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома