М. Коцюбинський. Інтермецо

реалізму

романтизму

модернізму

класицизму

Кобзарем

Каменярем

Сонцепоклонником

Трембітарем

класицизму

романтизму

імпресіонізму

реалізму

«Тіням забутих предків»  

кононівським полям 

«Цвітові яблуні»  

дружині

про громадського діяча, який хоч і відчуває втому, але постійно думає про різні політичні форми боротьби за соціальну справедливість

про інтелігента, який відчуває тимчасову втому від напруженої праці на ниві культурного розвою

про митця, який відчуває емоційне виснаження після тривалої, але плідної праці

про людину, яку втомило місто з усією складністю і багатогранністю його проблем і яка прагне заспокоєння усамітнення в степах

революція

природа

мрія

жінка

розгортання дії переважно в одному місці

образ «тисяч чорних ротів»

перелік дійових осіб на початку твору

розповідь селянина про п'ять голодних діток

фантастична

автобіографічна

документальна

пригодницька

милування сонцем

зустріч із селянином

усамітнення за містом

блукання полями

 через авторську характеристику

  у його внутрішньому монолозі

 через портрет

  через характеристики інших персонажів

  перерва

   втома

   нудьга

  радість

 використання античних сюжетів

 зосередження уваги передусім на психологічному стані героя

 настроєвість як основа сюжету

 незвичайне поєднання звукових і колористичних образів, ефект «кольорової музики»

внутрішнього монологу як засобу відтворення душевного стану героя;

мінімальної кількості образотворчих засобів;

пейзажу для розкриття психології митця;

викладу матеріалу від третьої особи.

плавної, послідовної розповіді про події;

драматично напруженого діалогу;

значної кількості образотворчих засобів у змалюванні пейзажів;

психологічна новела;

філософська новела;

філософська поема;

психологічний роман;

лірична новела

роль митця та призначення мистецтва у суспільстві;

роль людини та вплив буденності;

розповідь про коханих жінок ліричного героя;

втілення нездоланного народу.

умома, гармонія, готовність боротися

гнів, гармонія, спокій;

гнів, депресія, обурення;

спокій, депресія, обурення;

напрям у мистецтві й літературі середини ХІХ - поч. ХХ ст., представники якого намагалися відтворити навколишній світ у всій його змінюваності й рухливості, а також показати найтонші відтінки настрою, почуттів людини.

літературно-мистецький стильовий напрям модернізму, для якого характерним є відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське "Я", напругу його переживань та емоцій.

напрям кінця ХІХ - поч. ХХ ст., вид модернізму, для якого характерним є

прагнення поєднати ідеал з дійсністю, прагнення до визволення особистості;

привернення уваги до чуттєвої сфери людини.

мистецький напрям ХІХ ст., що зображував типові характери в типових обставинах, прагнучи до глибокого й панорамного змалювання життя в його закономірностях і суперечностях.

оповідання

повість

новела

роман

душа ліричного героя

природа

залізна рука города

кононівські поля

«Залізна рука міста» і «Жайворонки» 

«Людське горе» і «зозуля» 

«Звичайний мужик» і «Вівчарки» 

 «Моя утома» і «Сонце»

1907р.

1908р.

1909р.

1905р.

На тлі лісових пейзажів

На міських вулицях

На Кононівських полях

У душі ліричного героя

Людину

Жайворонка

Сонце

Місто

Кульмінацією

Розвитком дії

Розв'язкою

Зав'язкою

Ниви у червні

Людське горе

Моя утома

Селянська біда

Розповідь від третьої особи

Розповідь від першої особи

Перебіг подій новели впродовж однієї доби

Кульмінація на початку твору

пейзажна новела

новела акції

новела потоку свідомості

музична новела

новела настрою