М. Коцюбинський. Психологічна новела «Intermezzo»

розповідь від першої особи

розповідь від третьої особи

перебіг подій новели впродовж однієї доби

 кульмінація на початку твору

широкі діалоги

"Тіням забутих предків"

  Лесі Українці

 Дружині

 "Цвітові яблуні"

 Кононівським полям

психологічна новела

драматична новела

філософська новела

лірично - імпресіоністична новела

сенсаційна новела

митець і суспільство

українське село кінця ХІХ століття

зубожіння українського селянства

становлення української інтелігенції

гармонія людини і природи

сонцю

вівчаркам

небу

землі

планетам

розлютився

заплакав

знепритомнів

з’їв стиглу сливу

вибіг із кімнати на двір

прочитання газетної звістки про повішених

втеча з міста

зустріч ліричного героя з селянином

прогулянка з вівчарками

втеча від випадкової зустрічі з людиною

письменника, який написав твір

оповідача, який веде твір

одного із персонажів, який найбільше виражає задум письменника

особу, думки і почуття якої відображені у творі

персонажа з яскраво вираженими автобіографічними рисами

поглядом коханої жінки

гарячою ранковою кавою

материнським молоком

джерельною водою

вселенським щастям

ниви

сонце

жайворонків

людину

свою утому

«я не можу бути самотнім»

«мене втомили люди»

«на небі сонце – серед нив я»

«нарешті ми вдома»

«йду поміж люди, душа готова»

інтелігента, який займається просвітницькою роботою в українському селі

інтелігента, який втомився від політичних репресій уряду

пересічну людину, яка втомилася від суєтного і напруженого міського життя митця, який відчуває емоційне виснаження від тривалої і напруженої праці

борця за демократичні перетворення і суспільстві, який змушений переховуватися від переслідування

митця, який відчуває емоційне виснаження від тривалої і напруженої праці