М.Коцюбинськтй "Тіні забутих предків"

оповідання

повість

роман

драма-феєрія

Волині

Покутті

Гуцульщині

Кононівських полях

втопився у Черемоші

загинув у бійці з ворожим родом

загинув під поваленим деревом

пішов на заробітки за кордон

Палагна

Марічка

Химка

матір Івана

не могли поділили межу

за спадок

ніхто не міг докладно про це розказати

через маржинку

Туго росла дитина... Але так само була чудна. Дивиться перед себе, а бачить далеке і невідоме ...

Він знав уже багато. Вмів знаходити помічне зілля. Знав, що на світі панує нечиста сила...

Щось було спокійне, навіть величне в мові та в рухах полонинського газди

був свідком неспокою і горя

...був легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив маслом кучері, носив широкий черес і пишну крисаню

... стояв, роздуваючи ніздрі, і дивися услід

йде відлюдником у гори

стає послушником у монастирі

через шість років блукань одружився

назавжди залишив рідну домівку

Я си обую файно та й буду дівка

обзивалася на гру флояри, як самичка до дикого голуба

сідлала коня і закладала червоний постіл в стремено так гордо, неначе всі гори належали тільки до неї

не трималась хати

висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними до ліктів, вона була ніби намальована на білій стіні

Чугайстир

Куць

щезник

арідник

Перелесник

мольфар

зустріч Івана з Чугайстром

зустріч Івана з Марічкою

зустріч Івана з щезником

зустріч Івана з мольфаром

чугайстра, Марічка якнайдалі встигла втекти

мольфара, Палагна втікла додому

арідника, зібрати маржинку в отару

щезника, запам"ятати мелодію пісні

Жовтий вогонь свічок притьмився у густому повітрі

Під вікнами сумно ридали трембіти

На грудях тихо бряжчали мідяні гроші, скинуті добрими душами на перевіз

А за вікном тужливо повістувала про се трембіта, додаючи жалю