М. Вінграновський. "Сіроманець" ( частина І)

молодих сірих вовчиць з гострими зубами

постріляних вовчиць з білими зубами в землю

багату й поживну здобич

своє дитинство у вовчій зграї

Сіроманець і Шевчук

Сіроманець і Чепіжний

Сіроманець і Побігайло

Сіроманець і сільський голова колгоспу

"Замерзаю! Пропаду!"

"Відпусти! Я більше не буду!"

"Пожалій моїх дітей!"

"Краще з'їж мого коня!"

найстарішим вовком у світі

найспритнішим вовком у світі

найдужчим вовком у світі

найхитрішим вовком у світі

улюбленими цукерками

бутербродом із ковбасою

пиріжками з печінкою

булочкою із сиром

тільки голосно гавкають

навіть "котів бояться"

лише ніжаться на сонці

тільки багато їдять

показував вовкові кольорові малюнки в журналі

поводив журналом перед очима вовка

світив ліхтариком вовкові у вічі

підняв над головою яблуко

поранив вовка пострілом із рушниці

Сіроманець упав у яму, викопану Чепіжним

Сіроманець потрапив у капкан, установлений лісником

Сіроманця загнали знавіснілі собаки

клітці

коморі

кузні

підвалі

через вибите вікно

прокопавши хід під землею

через засніжений дах

збивши замок на дверях

вибіг із криком : "Рятуйте!"

вискочив із криком : "Утікайте всі!"

виповз рачкуючи

вилетів мов ошпарений

Побігайло

Чепіжний

Шевчук

Олександр Степанович