М. Вороний "Євшан-зілля"

оповіданням

поемою

історичною піснею

літописом

добре, як і вдома

погано, його зневажали 

погано,  ніхто не дбав про дитину

погано, його примушували тяжко працювати

Ярослав Мудрий

Ігор

Володимир Мономах

Святослав

гудець не мав голосу

забув уже і батька, і родину

живе у розкоші

поспішає на полювання

пам’яті про рідний край

рослинного світу України

волі

«Мудрий князь наш, Ярослав»

«Царський син, розумний хлопець»

«Сивий дід, кобзар співучий»

«Ханський син, малий хлопчина»

лагідні материнські руки

кохану дівчину

рідний степ і батька

батько

мати

товариш

степ

віршований твір, в якому зображено важливі події та яскраві характери

твір, написаний у формі звертання однієї людини до інших

твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему

гінця

гудця

горобця

коня

мати-й -мачуха

перекоти-поле

звіробій

євшан-зілля

присипляло

давало велику силу

нагадувало рідну землю

ніяку