Творчість Марусі Чурай

історична пісня

літературна козацька пісня

ліричний вірш

народна лірична пісня

порівняння

гіпербола

метафора

рефрен

відтворення страждань дівчини за своїм милим

зображення прощання козака з ріднею перед походом

історія про жорстоку помсту дівчини за зраджене кохання

зображення боротьби козаків проти кріпосницького ладу

усі «засвіт встали», козак збирається у похід - козак заспокоює кохану Марусю - мати просить сина швидко повернутися, козак предчуває біду, бо кінь «вороненький в воротях спіткнувся» - козак просить матір прийняти Марусю як доньку, мати жаліється на таке життя - від’їзд козака.

козак заспокоює кохану Марусю - мати просить сина швидко повернутися, козак предчуває біду, бо кінь «вороненький в воротях спіткнувся» - козак просить матір прийняти Марусю як доньку, мати жаліється на таке життя - від’їзд козака - усі засвіт встали, козак збирається в похід

мати просить сина швидко повернутися, козак предчуває біду, бо кінь «вороненький в воротях спіткнувся» - козак просить матір прийняти Марусю як доньку, мати жаліється на таке життя - від’їзд козака - усі засвіт встали, козак збирається в похід - козак заспокоює кохану

козак просить матір прийняти Марусю як доньку, мати жаліється на таке життя - від’їзд козака - усі засвіт встали, козак збирається в похід - козак заспокоює кохану- мати просить сина швидко повернутися, козак предчуває біду, бо кінь «вороненький в воротях спіткнувся»

козак заспокоює свою дівчину Марусю

мати просить сина швидко повернутися

козак просить матір прийняти Марусю як доньку, мати жаліється на таке життя.

Розв’язка: від’їзд козака.

«стоїть місяць», «кінь спіткнувся», «година настала»

«Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько», «Яка ж би то, мій синочку»

«Через чотири недільки Додому вертайся!». «Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу в полі!»

«ясні очі», "рідну дитину", «кінь вороненький»

"Зажурилась Україна", "Ой, Морозе, Морозенку", "Чи не той то Хміль"

"За Сибіром сонце сходить", "Ой не ходи, Грицю", "Зажурилась Україна"

"Засвіт встали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні", "Ой не ходи, Грицю"

"Ой, Морозе, Морозенку", "Віють вітри, віють буйні", "Чи не той то Хміль"

«Засвіт встали козаченьки...»

«Дума про Марусю Богуславку»

«Чи не той то Хміль...»

«Віють вітри, віють буйні»

із піснею

із вербою

із билиною

із пустелею

епітет

гіперболу

метафору

метонімію

страждання дівчини через від’їзд милого на війну

прощання козака з коханою й матір’ю перед походом

зображення прощання козака з рідними перед походом

зображення жорстокої помсти коханому за зраду

молитися за нього, доки буде у війську

не ображатися на нього

писати листи до війська

прийняти Марусю, як рідну дитину

Полтава, донька козака, Грицько Бобренко

Київ, донька воєводи, Іван Іскра

Чернігів, сирота, Грицько Бобренко

Полтава, донька гетьмана, Галя Вишняківна

отруєння Гриця, Іван Іскра

спробу самогубства, Гриць

отруєння Гриця, Гордій Чурай

зраду Гриця, Богдан Хмельницький

«стоїть місяць», «година настала», «ляжу у полі»

«кінь вороненький», «ясні очі», «рідну дитину»

«встали козаченьки», «прощай, милий мій синочку»

«година настала», «Ой рад би я, матусенько»

Київщині

Вінниччині

Сумщині

Полтавщині

ліро-епічні твори про важливі історичні події та відомих історичних осіб

народнопоетичні твори, присвячені зображенню давніх часів, зокрема козацтва

пісні, у яких розповідається про боротьбу українського народу за волю

пісні про приватне життя історичних осіб

варіативність

авторство

усність

прозова форма

анонімність

Про нероздільне кохання

Про боротьбу з турецько-татарськими нападниками

Про стосунки між свекрухою та невісткою

Про селянські повстання та їх героїв

Про визвольну боротьбу українського народу під проводом Богдана Хмельницького

розбилося дзеркало

пов’яли квіти на підвіконні

у двір прилетіло багато горобців;

кінь спіткнувся;