масова комунікація 2

створення та підтримка загальної картини світу (дає глобальні знання);

створення та підтримка картини окремої спільноти (конкретні знання);

соціалізація членів суспільства;

передавання з покоління в покоління культурних цінностей;

надання масовій аудиторії розважальної інформації, що сприяє релаксації.

розповсюдження соціальної інформації за

допомогою технічних засобів на численно великі аудиторії.

ikol

це

систематичне поширення повідомлень, інформації за допомогою ЗМК серед

чисельно великих і розосереджених аудиторій для інформування, утвердження

духовних цінностей і надання ідеологічного, політичного, економічного, культурного

тиску на думки, почуття та поведінку людей.

kio

Незалежна інформація- відсутність зовнішнього впливу на медійну особу.

Здатність самостійно приймати рішення. Її незалежність зумовлена відсутністю

впливу на установу або окрему людину, яка працює в засобах масової інформації.

;

індустрія— широкомасштабне виробництво інформаційних

товарів і послуг різного типу на базі найновіших ІТ (від газет, часописів і книжок до

комп'ютерних ігор і інформаційного наповнення (контенту) мереж).

2 Воно

складається з двох суттєво різних частин: виробництво інформаційної техніки

(машин і обладнання) і виробництво безпосередньо інформації.

Вона займається виробництвом носіїв масової інформації, як засобів масової

комунікації. Вона формує інформаційний простір держави, веде політику в

інформаційному просторі, збирає, оберігає, поширює інформацію.

Загальне розуміння історичного та типологічного аспекту комунікації допомагає

краще розуміти сучасні тенденції у сфері комунікації та прогнозувати їх подальший

розвиток.

ji

Пропаганда є різновидом суспільної діяльності, пов’язаної з масовим

переконанням у правильності чи неправильності тих або інших ідей, думок,понять,

принципів.

ji

1)2 учасника комунікації— 1-комунікат, 2-комунікант.

2)Комунікант— ініціатор комунікації, адресує комусь.

3)Комунікат— той хто сприймає комунікацію.

1)Наприклад: в давні часи люди використовували вербальну комунікацію, а

пізніше винайшли писемність, що відкрило нові можливості для передачі інформації

на великі відстані.

З розвитком технологій з’явилися нові засоби комунікації, такі як

телефон, радіо, інтернет тощо. Це спричинило значні зміни в способах спілкування

людей його більш швидким та доступним.

1. Гарантія на інформацію;

2. Відкритість, доступність, свобода обміну інформацією;

3. правомірність одержання, використання, збереження інформації;

4. Свобода вираження поглядів і переконань;

1)індустрія— широкомасштабне виробництво інформаційних

товарів і послуг різного типу на базі найновіших ІТ (від газет, часописів і книжок до

комп'ютерних ігор і інформаційного наповнення (контенту) мереж).

2)Воно

складається з двох суттєво різних частин: виробництво інформаційної техніки

(машин і обладнання) і виробництво безпосередньо інформації.

3)Вона займається виробництвом носіїв масової інформації, як засобів масової

комунікації. Вона формує інформаційний простір держави, веде політику в

інформаційному просторі, збирає, оберігає, поширює інформацію.

Інформаційний потік— вся інформація, яка курсує в даний момент.

- спрямований;

- послідовний;

- безперервний;

- рухливий;

- змінюваний;

- змістований;

- йде від виробника (джерела) до користувача (отримувача)

- синтаксичний;

- сематичний;

- прагматичний;

- обмін інформації;

- зберігання інформації;

- збереження інформації;

-дезінформація, дезорієнтація;

-послаблення певних переконань;

-залякування противника своєю могутністю;

-підрив морально-психологічного стану особового складу збройних сил таєї

країни проти якої здійснюється інф. агресія;

- забезпечити моральну підтримку своєї країни;

-введення в оману супротивника;

це різновид інформаційної

культури, а саме – культура споживання інформації, продукованої масмедіа й іншими

медіа, сформована в результаті спеціально організованої цільової медіаосвіти.

gfd

— отримання інформації;

— коригування дій, пов’язаних з отриманою інформацією.

— аналіз інформації;

— контроль за виконання дій, пов’язаних з отриманою інформацією;

— зіставлення отриманої інформації з наявною у внутрішньому банку інформації та

з зовнішніми банками інформації;

— оцінювання інформації з позиції наявної стратегії власних цілей;

— оцінювання інформації з позиції наявної стратегії державних цілей

— залучення до оцінки експертів;

— вироблення рішення щодо необхідних дій, пов’язаних з отриманою інформацією;

— виконання дій, пов’язаних з отриманою інформацією;

— загальні й спеціальні властивості інформації;

— методи оптимального збору, готування, опрацювання, передачі й збереження

інформації;

— методи автоматизованого опрацювання інформації;

— алгоритми розв’язання типових задач інформаційної політики;

— типові технології проведення інформаційних заходів;

— прогнозовані наслідки впливу інформації на реципієнтів.

— розрізняти інформацію за якістю;

— визначати цінність інформації з позиції їх (отримувачів) цілей;

— відповідати за наслідки своїх дій, викликаних сприйнятою інформацією;

— навчатися поступово сприймати більш складну інформацію;

— постійно поповнювати свій банк інформації новою, більш достовірною та більш

точною;

— ознайомлюватися з основами законодавства про інформацію.

1. Відкриту (зовнішня);

2. З обмеженим доступом (внутрішня);

1. Конфіденційна;

2. Таємна;

3. Службова;

1.Про стан довкілля, аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші

надзвичайні ситуації.

2. Про загальний стан населення, його життєвий рівень, стан житла, ціни товару

тощо.

3. Про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що

міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки,

пов’язаних з політичними репресіями.

4. Про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, їх посадових та службових осіб.

cоціальний інститут, створений з метою забезпечення

всебічного й об'єктивного інформування всіх суб'єктів суспільного життя про

соціальну дійсність, що необхідне для оптимального функціонування всіх інших

соціальних інститутів і суспільства в цілому як саморегульованої системи.

fs

Професія журналіста: ядро загально-соціальної функції засад масової

інформації.

Журналістика з точки зору загально-громадської інституту, покликана

виконувати в суспільстві важливу політичну функцію: сприяти громадському

об’єднанню. Ці положення випливають з реального життя.

fs