Матеріальний світ і суспільство

Період XVI-XVII ст. став часом, коли в Європі розгорнувся технічний прогрес — з’явилася велика кількість різноманітних винаходів і технічних удосконалень.

У Нюрнберзі близько 1550 р. вперше розпочали використовувати друкарський гвинтовий прес. Завдяки цьому значно покращилася якість друку і збільшилася кількість друкованих аркушів.

Зростання попиту на вироби з металу завдяки розпочатому освоєнню Нового Світу ніяк не впливало на їхнє виробництво.

Наприкінці XVI ст. у країнах Європи почали використовувати доменну піч. Завдяки вдосконаленню процесу плавлення навчилися отримувати чавун і високоякісну сталь. 

Намагання здійснити заміну деревного вугілля кам’яним було пов’язане також зі стрімким збільшенням у XVI ст. лісових масивів. Уперше за свою історію людина побачила, як унаслідок її діяльності стали примножуватися природні ресурси.

Капіталізм — суспільно-економічний лад, за якого основними суспільними верствами стають наймані працівники і буржуазія, основні засоби виробництва перебувають у приватній власності буржуазії, яка використовує найману робочу силу. 

У європейських містах на початку XVI ст. найбільшими багатствами володіло купецтво. 

Банкіри й купці поступово перетворилися на одну з найвпливовіших сил суспільства, залишаючись представниками непривілейованого третього стану, який, на відміну від духовенства і дворян, мусив сплачувати податки.

Розвиток ринкових відносин на селі призвів до майнового розшарування серед селян.

Мануфактура — це велике підприємство, у якому використовувалися ручні знаряддя праці та існував поділ праці між робітниками.

Найбільш ефективною формою нового підприємництва стала розсіяна мануфактура, коли всі виробничі операції здійснювалися під одним дахом працею найманих робітників, які не були власниками знарядь праці.

Буржуазія – це особисто вільні робітники, які, не маючи інших засобів до існування, вимушені працювати на власника основних засобів виробництва.