Медіаграмотність. Інформація в сучасному світі, її значення та вплив.

винайдення писемності

винайдення шрифту Брайля

винайдення друкарського верстату Гутенберга

винайдення радіо та телебачення

розвиток супутникових та кабельних телестанцій і комп’ютерних мереж

наприкінці ХІХ – початку ХХ століть

наприкінці ХХ – початку ХХІ століть

наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ століть

забезпечення швидкого обміну інформацією та оперативного пошуку необхідних фактів

оперативний обмін інформацією та її зберігання у формі, яка забезпечує подальше використання в процесі відтворення знань

забезпечення перевірки інформації та фільтрація фейків

використання примітивних вербальних і невербальних засобів духовного впливу

винахід фотографії, потім телеграфу, радіо, телефону, а потім кіно й телебачення

поширення грамотності, широке охоплення населення різноманітною друкованою продукцією: листами, книгами, газетами, журналами тощо

триває в наш час, його специфіка обумовлюється становленням і розвитком інформаційного суспільства

суб’єктами дезінформування є особи (групи осіб), уповноважені приймати рішення на рівні своєї компетенції та передбачених повноважень

об’єктами дезінформування найчастіше є держави (спеціальні служби, дипломатичні установи) чи потужні недержавні компанії

суб’єктами дезінформування найчастіше є держави (спеціальні служби, дипломатичні установи) чи потужні недержавні компанії

ідентифікація

дослідження

рекомендації для урядів

впровадження на низовому рівні (медіаграмотність)

прокламація