Методика визначення та гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщення.

А – методом Данилюка, використовуючи відповідні графіки;

Б – розрахунковим методом (методом Данилюка);

В – методом "Ватт" використовуючи відповідні графіки;

Г – шляхом порівняння середньої величини рівня освітлення приміщення з нормативом;

Д – шляхом порівняння максимальної та мінімальної величини рівня освітлення з трьох точок приміщення.

Б – додаткові (описові), геометричні, відносний;

В – фізичні, додаткові (описові), геометричні;

Г – геометричні, непрямі, метод Данилюка;

А – фізичні, п’єзоелектричні,  додаткові (описові); 

А – коефіцієнт додається до показання люксметру;

Б – коефіцієнт віднімається  від показання люксметру;

В – показання люксметру слід помножити на коефіцієнт;

Г – показання люксметру слід поділити на коефіцієнт;

А –  прилад градуйований для вимірювання освітлення від ламп розжарювання;

Б – прилад градуйований для вимірювання освітлення від люмінесцентних  ламп денного світла (ДС);

В – прилад градуйований для вимірювання освітлення від люмінесцентних  ламп білого світла (БС);

Г – прилад градуйований для вимірювання освітлення від люмінесцентних ламп холодно-білого світла (ХБС);

А –  прилад градуйований для вимірювання освітлення від ламп розжарювання;

Б – прилад градуйований для вимірювання освітлення від люмінесцентних  ламп денного світла (ДС);

В – прилад градуйований для вимірювання освітлення від люмінесцентних  ламп білого світла (БС);

Г – прилад градуйований для вимірювання освітлення від люмінесцентних ламп холодно-білого світла (ХБС);

А –  прилад градуйований для вимірювання освітлення від ламп розжарювання;

Б – прилад градуйований для вимірювання освітлення від люмінесцентних  ламп денного світла (ДС);

В – прилад градуйований для вимірювання освітлення від люмінесцентних  ламп білого світла (БС);

Г – прилад градуйований для вимірювання освітлення від люмінесцентних ламп холодно-білого світла (ХБС);

A – люксметр;

Б – рулетка;

В – актинометрія;

Г – біодозиметр;

A – прямого світла;

Б – розсіяного світла;

В – відбитого світла;

Г – відбитого і розсіяного;

A – прямого світла;

Б – розсіяного світла;

В – відбитого світла;

Г – відбитого і прямого світла;

A – прямого світла;

Б – рівномірно розсіяного світла;

В – відбитого світла;

Г – відбитого і прямого світла;

A – відстань від підлоги до стелі;

Б – відстань від дверей до вікна;

В – відстань від верхнього краю вікна до підлоги;

Г – відстань від зовнішньої до внутрішньої стіни;

A – загальна ;

Б – природна;

В – штучна;

Г – розсіяна;

A – пульсація світла люмінесцентної лампи;

Б – поява множинних контурів предмету, що рухається, при люмінесцентному освітленні;

В – сприйняття люмінесцентного освітлення як недостатнього при розгляданні навіть крупних предметів;

Г – вплив шуму люмінесцентної лампи на центральну нервову систему;

A – блефариту;

Б – катаракти;

В – короткозорості;

Г – кон’юнктивіту;

A – площа приміщення;

Б – висота підвісу світильника;

В – чистота скла;

Г – оформлення стін;

Д – рівень освітленості;

A – на 10 поділок;

Б – на 20 поділок;

В – на 30 поділок;

Г – на 40 поділок;

Д – на 50 поділок.

A – на 30 поділок;

Б – на 40 поділок;

В – на 50 поділок;

Г – на 60 поділок;

Д – на 100 поділок.

А – світловий коефіцієнт;

Б – КПО;

В – показник абсолютної освітленості;

Г – ширина простінків між вікнами;

А – СК;

Б – КПО;

В – глибина закладання;

Г – глибина залягання;

Д – висота підвіконь.

А – досить, гігієнічну оцінку природного освітлення можна виконати;

Б – гігієнічну оцінку не можна дати, оскільки не виконана в приміщенні актинометрія;

В – повну гігієнічну оцінку не можливо зробити, тому що не визначений КПО в приміщенні та додаткові (описові) показники природного освітлення в приміщенні;

Г – недостатньо, оскільки необхідно визначити кубатуру приміщення;

Д – оцінити природну освітленість неможна, оскільки необхідно виконати кататермометрію в приміщенні.

А – дослідження виконано правильно;

Б – фотодатчик неправильно розміщений: необхідно - на освітлюваній поверхні перпендикулярно світловому потоку;

В – фотодатчик необхідно розмістити вертикально до освітлюваної робочої поверхні;

Г – показання приладу знімають не відразу після включення, а через 2-3 хвилини експозиції;

А – 1: 8;

Б – 1: 0,8;

В – 1: 1;

Г – 1: 2,4;

А – 1: 5;

Б – 1: 7;

В – 1:10;

Г – 1: 2;

А – 1: 5;

Б – 1: 2;

В – 1: 6;

Г – 1: 8;

А – 2;

Б – 0,5;

В – 1,5;

Г – 2,5;

А – 2;

Б – 3,7;

В – 0,5;

Г – 150;

А – 1;

Б – 2,5;

В – 3,3;

Г – 0,5;

А – 2%;

Б – 12 %

В – 1,0%;

Г – 1/2 - 1/4;

А – актинометр;

Б – біодозиметр;

В – люксметр;

Г – анемометр;

А – люксметр;

Б – рулетку;

В– актинометр;

Г – біодозиметр;

А – відстань від підлоги до стелі;

Б – відстань від дверей до світлопройомів;

В – відстань від верхнього краю вікна до підлоги;

Г – відстань від стелі до підвіконня;

Д – відстань від світлонесучої стіни до протилежної.

А – відстань від світлонесучої стіни приміщення до внутрішньої в м;

Б – відношення рівня освітленості на робочої поверхні у приміщенні до рівня освітленості під відкритим небосхилом в %;

В – відношення площі заскління вікон до площі приміщення;

Г – відношення освітленості на робочому місці біля вікна до освітленості на робочому місці у внутрішньої стіни приміщення в%;

А – відстань від світлонесучої стіни до внутрішньої в м;

Б – відношення освітленості на робочому місці всередині приміщення до такої під відкритим небосхилом в%;

В – відношення площі заскління вікон до площі приміщення;

Г – відношення освітленості на робочому місці біля вікна до освітленості на робочому місці у внутрішньої стіни приміщення в%;

Д – відношення площі форток до площі підлоги.

А – інтенсивність електромагнітного випромінювання інфрачервоного діапазону;

Б – коефіцієнт природної освітленості;

В – інтенсивність електромагнітного випромінювання ультрафіолетового діапазону;

Г – інтенсивність електромагнітного випромінювання видимого діапазону;

Д – площа заскленої поверхні вікон.

А – не більше 400;

Б – не більше 500;

В – не менше 500;

Г – не менше 400;

Д – 300.

А – не менше 100;

Б – не менш 200;

В – не більше 300;

Г – не менше 300;

Д – не більш 150.

А – актинометр;

В – сантиметр;

С – кататермометр; 

Г – люксметр;

Д – анемометр.

А – графіки Данилюка;

Б – актинометр;

В – люксметр;

Г – уфідозиметр;

Д – пераномометр.

А – видимого світла;

Б – точкове джерело;

В – розсіяного світла;

Г – ультрафіолетового світла;

Д – інфрачервоного світла.

А –місцева і пристінна;

Б – пряма і відбита;

В – нормована, допустима, недопустима;

Г – загальна, місцева, комбінована; 

Д – пряма, розсіяна, відображена.

А – лампи розжарювання;

Б – загальні;

В – місцеві;

Г – інтегральні;

Д – комбіновані.

А – 40;

Б – 1;

В – 59;

Г – 70;

Д – 28.

А – кількість і потужність джерел освітлення;

Б – характер та точність зорової роботи;

В – орієнтація будівель;

Г – площа освітлюваної поверхні;

Д – кількість сонячних днів протягом року.

А – світловий коефіцієнт (СК);

Б – КПОmin при проектуванні будівель;

В – рівень природного освітлення приміщень;

Г – КПОmin при експлуатації будівель;

Д – коефіцієнт закладання приміщень.

А – освітленість вимірюється в люксах, а світловий потік в люменах;

Б – визначення вірне;

В – світловий потік вимірюється в канделах;

Г – освітленість розраховується на площу 1см2;

Д – освітленість це сила світла, що випромінюється чи віддзеркалюється з одиниці площі в м2.

А – люмен;

Б – люкс;

В – стерадіан;

Г – кандел;

Д – ват.

А – площі опромінення;

Б – стану організму;

В – кількості сонячної енергії;

Г – глибини проникнення в тканини;

Д – характеру харчування.

А – щільність світлового потоку на освітлюваній поверхні;

Б – питома вага фотонів на одиницю площі;

В – щільність світлового потоку на площі тіла;

Г – кількість світлових променів, які падають на освітлювану поверхню;

Д – яскравість світлового потоку на відображуваній поверхні.

А – світловий коефіцієнт;

Б – КПО;

В – коефіцієнт закладення;

Г – висота підвіконь;

Д – абсолютна освітленість.

А – видима частина-40%; УФ-випромінювання-1%; ІЧ-випромінювання-59%;

Б – видима частина-50%; УФ-випромінювання-49%; ІЧ-випромінювання-1%;

В – видима частина -38%; УФ-випромінювання-2%; ІЧ-випромінювання-60%;

Г – видима частина-40%; УФ-випромінювання-59%; ІЧ-випромінювання-1%;

Д – видима частина -59%; УФ-випромінювання-1%; ІЧ-випромінювання-40%.

А – червоно-жовтий;

Б – жовто-зелений;

В – фіолетовий;

Г– синьо-фіолетовий;

Д – червоний.

А – світловий коефіцієнт;

Б – КПО;

В – показник абсолютної освітленості;

Г – висота підвіконь;

Д – відстань від верхнього краю вікна до стелі.

А – 4000 - 760;

Б – 315 - 280;

В – 760 - 400;

Г – 400 - 290;

Д – 280 - 180.

А – відстань від Землі до Сонця;

Б – квант енергії, що випромінюється;

В – кут падіння сонячного потоку на поверхні;

Г – сонячна активність;

Д – прозорість атмосфери Землі.

А – розплавлена ​​плазма;

Б – потік електромагнітних коливань;

В – потік теплової енергії;

Г– потік позитивних і негативних іонів;

Д – потік протонів.