мистецтво

Донателло

Рафаель Санті

Мікеланджело Буонарроті

Леонардо да Вінчі

Вітраж

Мозаїка

Фреска

Рельєф

Франція

Італія

Іспанія

Португалія

це естетичне пізнання світу в процесі художньої творчості як особливого виду людської діяльності, що відображує дійсність у конкретно-чуттєвих образах

відповідно до певних ідеалів прекрасного.

це форми творчої діяльності, що

склалися історично як відображення багатогранності реального світу і проявляються в різноманітності способів

та засобів художньо-образного відтворення й естетичного

сприйняття.

сукупність

художніх принципів, прийомів і засобів, характерних для

мистецтва певних країн певного історичного періоду, напряму або індивідуальної манери художника.

загальним занепадом культури, втратою писемності та деяких ремесел.

Матеріальні цінності майже не збереглися через руйнацію і загибель

багатьох міст унаслідок воєн.

розвитком полісного устрою і колонізацією Середземномор’я та Причорномор’я. Саме в цю добу формуються основи давньогрецької міфології та епосу, зароджується наука й

філософія, театр і драматургія, відроджується писемність, з’являється

музичний запис та лірична поезія, представлена творчістю Гесіода і

Сафо, складаються сприятливі передумови для блискучого розквіту

архітектури й образотворчого мистецтва.

час високого злету культури, вагомих досягнень у науці, літературі, філософії, мистецтві. У цей період жили й

творили видатні філософи Сократ, Платон та Арістотель, «батько історії» Геродот, засновник європейської медицини Гіппократ,

талановиті скульптори Фідій, Мірон, Поліклет.

Поліклет. «Доріфор». V ст. до н. е.

Римська копія. Мармур

Мірон. «Дискобол».

V ст. до н. е.

Римська копія. Мармур

Фідій. «Зевс Олімпійський». V ст. до н. е.

Малюнок-реконструкція

система простих геометричних об’ємів (кубів, паралелепіпедів,

призм, циліндрів), поверхня яких членувалася лопатками, аркатурними фризами зі скульптурою і галереями;

масивні стіни, товщину яких підкреслювали вузькі прорізи вікон і поглиблені портали, та високі вежі, що згодом стали од-

ними з головних елементів архітектурної композиції;

Найповніше виявив себе в архітектурі й об’єднав в одне ціле види мистецтв, що нерозривно

пов’язані з нею: монументальний живопис, скульптуру,

декоративне мистецтво.

урочистість,

зовнішня пишність і внутрішня шляхетність, а також строга відповідність системі певних норм і правил, установлених церквою.

художній стиль європейського пізнього Середньовіччя між серединами XII і XV

століть, який найяскравіше виявився в архітектурі та характеризувався стрімко спрямованими вгору будівлями з

багатим зовнішнім та внутрішнім оздобленням, зокрема

рельєфами, статуями, вітражами.

художній стиль, що панував у Європі (переважно Захід-

ній) в XІ—XII ст. (у деяких місцях — і в XIII ст.), один

із найважливіших етапів розвитку середньовічного європейського мистецтва.

міські архітектурні ансамблі (культові та світські будівлі, площі, мости, колодязі);

криті галереї довкола центральних міських площ; вузькі фасади дво- або триповерхових житлових будинків з високими фронтонами;

фортечні мури з прикрашеними в’їзними вежами довкола замків королів і феодалів;

гостроверхі собори зі стрілчастими склепіннями, великою кількістю арок, вікон і галерей.

Усі відповіді правильні

доба в історії культури

та мистецтва XIV—XVI ст., започаткована в Італії в період Передвідродження, та культурно-філософський рух, що

ґрунтувався на ідеалах гуманізму й орієнтувався на спадщину античності.

звернення до форм античного зодчества

нововведення в теорії музики, зокрема протиставлення музичними теоретиками (Й. Тінкторіс,

Дж. Царліно) сучасної їм манери запису музики античній;