Мистецтво Арабського Сходу

Кам'яна споруда прямокутної форми в центрі Священної Мечеті (аль-Масждид аль-Харам) у Мецці, головне святилище ісламу, яке мусульмани називають аль-Бейт аль-Харам, що означає «священний дім». Мусульмани всього світу під час молитви звертаються обличчям у напрямку Кааби. Навколо Кааби під час хаджу здійснюється обряд таваф.

Вид орнаменту: химерне поєднання геометричних і стилізованих рослинних мотивів, іноді включає стилізований напис (під арабську в'язь або рукописний), який будується на повторенні і множенні одного або декількох фрагментів візерунка.

Перський художник-мініатюрист часів Сефевідської Персії. Представник Ісфаганської школи. Був майстром виконання жанрових сценок і портретів, зокрема вівчарів, селян, знатних придворних і розпещених жінкоподібних юнаків, лише зрідка — ілюстрації.

Відмітна ознака соборної мечеті, кафедра, з якої імам (голова мусульманської общини) вимовляє п'ятничну проповідь, аналог амвона в ранньохристиянській і візантійській базиліці.

Заїжджий двір для караванів на торгових шляхах і в містах Переднього Сходу, Центральної Азії, Закавказзя тощо.Караван-сараї являли собою прямокутне подвір'я з приміщеннями в один або кілька ярусів для розміщення людей і короткочасного зберігання краму. 

Професійна музика мусульманського Сходу.  

Династія кримських ханів XV—XVIII століття. Бічна гілка роду Чингізидів. У 1449 році засновник династії Хаджі I Ґерай, скориставшись занепадом Золотої Орди, проголосив незалежність Кримського ханства. 

Єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури, у 1532—1783 рр. родова резиденція правителів Кримського ханства — династії Ґераїв. Палацово-парковий ансамбль включає у себе три частини: культову, адміністративну та побутову. Центр політичного, духовного й культурного життя кримських татар. Засновником Хансарая був Сахіб I Ґерай.

Особливий тип відкритих споруд, оточених стіною або що мають тільки одну стіну (у ісламі вона відзначає напрям убік Мекки) і розташованих зазвичай за межами міста.

Літня резиденція султанів, розташована в Стамбулі на азійському березі Босфору. Замовлений ​​султаном Абдул-Азізом і побудований в 1861—1865 в необароковому стилі, в основі — традиційний план будинку, характерний для Османської імперії. Важливі іноземні гості, які відвідували Османську імперію, зупинялися в цьому палаці протягом літніх місяців.

Упродовж XV—XVIII ст. відома кераміка. Кахельні плитки різнилися як за формою (прямокутні, шестикутні, зірчасті тощо), крім кахлів, дала світові яскраві взірці предметів побуту — тарелі, глеки, вази та ін., продемонструвала, як може «звучати» колір, відображаючи природу.