Мистецтво бароко

Наприкінці ХІV ст. у Франції

Наприкінці ХVІ ст. в Італії

У ХVІІІ ст. у Франції

ХІ-ХІІ ст. в західній Європі

парадність, урочистість, видовищність, прагнення до синтезу мистецтв

вишуканість, демонстративна розкіш, перевага асиметрії, занурення у світ фантазій і мрій

звернення до зразків античності, використання симетрії, повернення до системи ордерів

урочистість, пишність, строга відповідність системі певних норм і правил, установлених церквою

Багатство скульптурного декору (теламон, каріатида, маскарон)

 Гостроверхі собори

Стрілчасті вікна й арки

Складні багатоярусні куполи

Поширення набули архітектурні ансамблі та садово-паркові споруди

М. да Караваджо.

Рембрандт ван Рейн

Пітер Пауль Рубенс

О. Рослін

підкреслена театральність образів; динамізм поз, експресивність жестів

орієнтація на античні зразки

статика, симетричність, скованість поз

рельєфні композиції, сюжетом яких були грізні пророцтва Страшного суду

 Широкі штани-кюлоти, які зав’язувалися під коліном

Черевики з квадратними носками та великими пряжками

Короткі костюми з античною тунікою та облягаючи штани

Вузькі штани, короткі куртки, черевики із загостреними носами

В моду ввійшла смужка та клітинка

Дієго Веласкес, Рембрант ван Рейн, Альбрехт Дюрер, Рафаель Санті

Мікеланджело , Дієго Веласкес, Рембрант ван Рейн, Пітер Пауль Рубенс 

Мікеланджело , Дієго Веласкес, Леонардо да Вінчі, Тіціан