У яких класах відбувається узагальнення та систематизація знань з української мови:
Тематичне групування слів; зіставлення лексем, різних за походженням; синонімізація; розмежування значень багатозначних слів – це прийоми:
Невдалий добір синонімів; сплутування різних за значенням, але близьких за звуковим оформленням слів (паронімів); уживання зайвих слів – це:
Розгорнутий опис фразеологізму; добір синонімічних варіантів фразеологізмів; використання контекстного оточення; етимологізація фразеологізмів – це прийоми:
На уроках української мови вчаться робити такі види словотвірного розбору:
Прийом, що допомагає засвоїти і систематизувати основні ознаки морфологічних і синтаксичних понять, – це:
У словах си-джу, при-кра-си-ти, юн-нат зустрічається тип орфограми:
Звуко-буквений аналіз слів; вправи для зорового сприймання навчального матеріалу; ускладнене списування – це види:
Норма, яка регулює уживання певного розділового знака, – це:
Вибрати з ряду слів одне, що відповідає певній ситуації; вилучити з ряду слів таке, що неадекватне певній ситуації; доповнити речення словами, що підходять за змістом – це:
Для виділення суфікса чи префікса в слові здобувачі освіти повинні:
Написання, які допускають вживання одного або із двох і більше можливих лише одного графічного запису, називають:
Основна увага зосереджується на словах і морфемах, які становлять інтерес саме з погляду навчання правопису, у написанні яких можливі помилки, – це суть:
Засіб програмування розумових операцій, виконання яких приводить до правильного розв’язання граматичного завдання, – це:
Розбір слів як частин мови, утворення різних форм змінюваних слів, спостереження над уживанням паралельних морфологічних форм – це:
Поширення і скорочення речень; заміна одних синтаксичних сполучень іншими; складання речень за опорними словами або схемами; редагування речень – це:
І варіант: а – 1, 2, 3, 7, 8; б – 4, 5, 6, 9, 10.
II варіант: а – 1, 2, 3, 4, 5, 7, 9; б – 6, 8, 10
– це зразки запису вправи:
Передбачає пояснення правопису орфограм у процесі запису тексту:
Успішне вироблення навичок виразного читання згодом позитивно впливає на навчання:
Визначення наголосу в словах; правильна літературна вимова з наголошеними і ненаголошеними голосними звуками; списування з фонетичним завданням; виразне читання текстів – це:
Урахування контексту слова, тлумачення слова, добір синонімів, антонімів, переклад іншою мовою – це:
Визначте, від якого слова й за допомогою яких засобів утворене певне слово; складіть ланцюжок спільнокореневих слів (у порядку їхнього творення); визначте спосіб творення слова – це:
Інформаційно-рецептивний, спонукально-репродуктивний, проблемний, спонукально-пошуковий – це:
Морфологічний розбір слова як частини мови; постановка слова в потрібній формі; розмежування аналогічних слів, що належать до різних частин мови, – це:
Повний або частковий, усний або писемний, із застосуванням різних графічних символів, із підкресленнями різними видами ліній – це види:
Невміння учнів застосувати на практиці здобуті знання, відсутність навичок самоконтролю, правописної пильності – це причини:
Слуховий попереджувальний, коментований, зорово-слуховий попереджувальний, пояснювальний, з письмовим обґрунтуванням – це види:
Учні записують текст під диктовку вчителя; після написання диктанту учні читають речення за реченням і пояснюють правопис орфограм під керівництвом учителя – це етапи:
Навчальна інформація, яка вивчається частинами, що об’єднують кілька пов’язаних між собою мовних явищ у ціле, – це:
Завдання відтворити буквений запис і усне звучання тексту за готовим, записаним звуковим письмом текстом – це:
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома