І.Я. Франко. "З вершин і низин". "Мойсей". "Декадент". "Поетична суперечка" з М.Вороним.

"Мій ізмарагд"

"З вершин і низин"

"Зів'яле листя"

"Із днів журби"

1898 року

1905 року

1915 року

не отримав

порівняння, анафора, гіпербола

анафора, антитеза, епітети

анафора, порівняння, метафора

порівняння, антитеза, метафора

60

100

50

70

У 35 років Франко вважався найперспективнішим вченим на Галичині

Повну вищу освіту завершив у Чернівецькому університеті

Став професором Львівського університету

Захистив дисертацію у Віденському університеті

село Нагуєвичі

Галичина

захоплювався ідеями соціалізму

Вундеркінд

Коли Франкові було 9 років, померла мати, потім батько

Радикальна партія

У школі навчався погано

Спочатку належав до москвофільського товариства

знак величезної уваги й шани до нього

об'єднання Східної України та Західної

перш за все, можливість отримати статки

повага, але не любов до майбутньої дружини

заблукав, не знав правильної дороги

щоб переконатися в тому, що вони завжди готові покірно йти за пророком

щоб змінилося 2 покоління і євреї позбулися рабської психології

щоб вони побачили все на шляху до землі обітованої

привів євреїв із рабства у Палестину

отримав Заповіді Божі

був покараний Богом, не ступив на землю обітовану

утихомирив свій народ і йде до наміченої мети

«Гімн»;

"Мойсей"

"Декадент"

"Легенди про вічне життя"

історія біблійного пророка Мойсея;

роздуми над власною долею;

роздуми над долею рідного краю, поневоленого сусідніми державами

заклик до боротьби.

царя Сломона;

терен

неопалиму купину;

злочин Каїна;

"Зів’яле листя"

"З вершин і низин"

"Мій Ізмарагд"

"Давнє і нове"

"Каменярі"

"Сікстинська Мадонна"

"Гімн"

"Декадент"

"Каменярі"

"Декадент"

"Легенда про вічне життя"

"Сікстинська Мадонна"

переважно пейзажна лірика

переважно інтимна лірика

переважно громадянсько-політична та патріотична лірика

переважно патріотична лірика

історія з Біблії

одкровення Іоанна Богослова (Апокаліпсис)

давньоєгипетські легенди

пророцтва Ісаії

Єгошуа.

Авірон.

Датан.

Азазель

притча про дерева - вигнання Мойсея з табору - спокуса Азазеля - заклик Єгошуа до бою

вигнання Мойсея з табору - притча про дерева - спокуса Азазеля - заклик Єгошуа до бою

спокуса Азазеля - притча про дерева - вигнання Мойсея з табору - заклик Єгошуа до бою 

притча про дерева - спокуса Азазеля - вигнання Мойсея з табору - заклик Єгошуа до бою

А І. Франко народився у Львові;

Перша збірка називалася "Баляди і розкази"

І. Франко був набожною людиною

І. Франко став засновником журналу «Русалка Дністровая».

І. Франко цікавився індійською культурою, вивчав літературу, філософські твори, тексти Вед на санскриті.

Атеїзм був увесь час головним стовпом світогляду Франка

В інституті германістики Віденського університету захистив докторську дисертацію

У Львівському університету захистив докторську дисертацію

дитячі роки

роки навчання в гімназії

університетські роки;

початок ХХ століття.

«Каменярі»;

"Гімн"

«Гримить»;

«Декадент».

1900

1903

1905

1914

метафора

порівняння

риторичний оклик

риторичне питання

літота

анафора

антитеза

хабарники, нечисті на руку людці

брехуни, безчесні люди

зрадники революційного руху, реформісти і угодівці

невігласи

«Лихі демони громади»

вважають за мету не великий ідеал, а мізерну особисту користь

Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І.Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії.

Пролог написано терцинами, які вперше застосував Данте в «Божественній комедії».

Поет від початкау до кінця переспівує біблійну історію

Поема розкриває глибоку віру поета в те, що попри тяжкі поневіряння, український народ матиме щасливе майбутнє.

У пролозі І.Франко звертається до ізраїльського народу.

Мойсей – це сивочолий пророк, його волосся «біле, як сніг», але він ще досить міцний фізично.

В образі Мойсея автор наголошує на протиставленні фізичної слабкості та духовної величі душі пророка

Спочатку Франко довго працював над ПРОЛОГОМ, вклавши в нього основну ідею, а потім натхненно й швидко написав основну частину твору.

М. Вороний стверджує: високе, справжнє мистецтво мусить єднатися з боротьбою за гармонійне щастя людини.

М. Вороний говорить про те, що поет не може стояти осторонь жорстокої дійсності.

Франко вважав, що М.Вороний фактично закликав до втечі від реального життя у мистецтві.

Франко категорично не був прихильником „чистого мистецтва”

М.Вороний не відмовляється висвітлювати проблеми суспільства, але при цьому хоче “бути цілим чоловіком”, тобто у гармонії з собою.

М.Вороний явно віддавав перевагу естетичному звучанню, витонченій, досконалій формі