Моніторинг з української мови 7 клас

А читати, радію, заспіваймо;

Б надісланий, співаючи, працюю;

В малює, танцювали, написаний;

Г зайди, поїв би, навчивши.

А колише, умієш, стою;

Б освітлює, зливаю, кричу;

В веду,читаю,пишу;

Г стою.лежу, їм.

А не...прийшов, не...волити, не...досолити;

Б не...дочувати, не...хтувати, не...навидіти;

В не...казав, не...їв, не...люблю;

Г не...покоїтися( турбуватися), не...здужати ( хворіти), не...бачиш.

А пишу, їдуть, принесеш;

Б принести, радіти, летіти;

В свистіти, одягати, жити;

Г відчуваю, смієшся, складу.

А зраділий, веселий, розумний;

Б зеленіючий, промоклий, повний;

В стоячий, добрий, принесений;

Г розпечений, працюючий, розквітлий.

А збираючий, бачений, бувалий;

Б виконуючий, змоклий, пожовклий;

В молотий, написаний, прочитаний;

Г даруючий, бажаючий, зварений.

А міркуючи, визначивши, розказати;

Б збагнувши, виконано, радіючи;

В порівнюючи, вимовляючи, улюблений;

Г живучи, поговоривши, поєднавши.

А Зробивши роботу маєш право на відпочинок.

Б Пізно вставши не сподівайся рано попоїсти.

В Уміючи спечеш хліб і з каменя.

Г Перепливши море калюжі не злякаєшся.

А сид..чи, любл..чи, каж..чи;

Б дивл..чись, робл..чи, тремт..ч;

В бор..чись, кол..чи, робл..чи;

Г стеж..чи, хова..чи, лагод..чи.

А радісно, високо, помалу;

Б низько, красиво, заново;

В погано, близько, тепло;

Г темно, глибоко, опівдні.

А по/нашому, зо/зла, зі/споду;

Б по/польськи, на/вхрест, по/тиху;

В на/гору, з/середини, по/іншому;

Г до/щенту, на/весні, з/рання.

А швидко — швидше;

Б холодно — холодніше;

В погано — поганіше;

Г добре — краще.

А пліч-о-пліч, опівдні, дехто;

Б нарешті, вранці, він;

В усередині, без кінця, мій;

Г збоку, завглибшки, ніколи.

А вголос;

Б праворуч;

В напередодні;

Г наперекір.

А 7;

Б 8;

В 10;

Г 12.

А прийменник, сполучик, частка;

Б вигук, іменник, займенник;

В прийменик, сполучник, дієслово;

Г дієслово, вигук, частка.

А наука про частини мови;

Б наука про синтаксичні одиниці; 

В наука про правопис слів;

Г наука про філологію.

  А  вживається для з’єднання однорідних членів речення;

  Б  вживається для з’єднання частин складного речення;

 В  виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні;

 Г виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх.

А з метою, з-над, наприкінці;

Б у продовж, поперед, з-під;

В з-поміж, у зв’язку з, підчас;

Г по-під, за винятком, із-за.

А заходьмо по двоє;

Б наказ по школі;

В розпис по дереву;

Г надішли по адресі.

А до, від, під; 

Б в, через, коло;

В із-під, по, напередодні;

Г під, край, у.

А щоб, але , зате

Б якби, від, за

В десь, поки, аби

Г із-за , якщо, тому що

А бо, тому що, якби

Б і, коли, зате  

В бо, проте, немов

Г через те що, ні…ні, однак

   А також, не тільки, але;

    Б  і, й, та( в значенні і);

    В ні-ні , зате, однак;

  Г або, що, але.

А Щоб, немов, ні;

Б Якщо, також, бо;

В Мовбито, немовбито, проте;

Г Начебто, що, але.

А сурядності і підрядності;  

Б модальні, заперечні, формотворчі;  

В похідні і непохідні;

Г модальні, заперечні, волевиявлення.

А дійсного способу дієслова; 

Б  умовного способу дієслов; 

В наказового способу дієслова;

Г дійсного способу та наказового.

А  навіть;        

Б  хай;      

В би ( б);

Г лише.

А ха-ха-ха, цить, хай;

Б ні, ня-а-ав, агов;

В а-а-а, дзінь-дзінь, ох;

Г ой-ой, бо, кап-кап. 

А ) прийменник;      

Б  сполучник;         

В  вигук; 

Г частка.