Морфологія. Прикметник.

самостійна частина мови, що називає предмет або його належність комусь та відповідає на питання який?яка?яке?які? чий? чия? чиє? чиї?

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета або його належність комусь та відповідає на питання який?яка?яке?які? чий? чия? чиє? чиї?

самостійна частина мови, що вказує на дію предмета або його належність комусь та відповідає на питання який?яка?яке?які? як? чому?

форма називного відмінка однини жіночого роду

форма називного відмінка однини чоловічого роду

форма знахідного відмінка однини чоловічого роду

якісні, відносні та повні.

якісні, відносні та присвійні.

якісні, стягнені та присвійні.

 позначають ознаку предмета, яка може бути виражена більшою чи меншою мірою

позначають ознаку предмета через від­ношення до інших предметів або явищ

позначають належність чогось особі або

тварині

Найбільш переконливий, найдобріший, лагідніший, най­менш цікавий, витриваліший, найстрункіший, дрібніший, найменш спритний.

Найбільш переконливий, більш найдобріший, найлагідний, най­менш цікавіший, витриваліший, найстрункіший, дрібніший, найменш спритний.

Найбільш переконливіший, найдобріший, більш лагідніший, най­менш цікавіший, витриваліший, найстрункіший, дрібніший, найменш спритний.

Тверду і м′яку

м′яку і мішану

мішану і тверду

Якщо без не слово не вживається

Якщо не протиставляє ознаки

Якщо не вживається з прикметником, який виступає в реченні присудком, і між не та прикметником можна вставити дієслово є

Якщо додавання не утворює прикметник із протилежним

значенням

Якщо без не слово не вживається

 Якщо не вживається з прикметником, який виступає в реченні присудком, і між не та прикметником можна вставити дієслово є

Якщо додавання не утворює прикметник із протилежним

значенням

 Якщо не протиставляє ознаки

У прикметниках, утворених від іменників з основою на -н- за допомогою н

У прикметниках, утворених від імен­ників з основою на будь-який приго­лосний (крім -н-) за допомогою н

У прикметниках, утворених додаванням -ан-, -єн-, -ин-, -їн-, -он-, -ян- до основи іменників

У прикметниках з наголо­шеними -анн-, -енн-, -янн- що вказують на збільшену озна­ ку або неможливість дії

якщо складні прикметники ут­ворені зі словосполучень, у яких одне слово залежить від іншого

якщо складні прикметники по­ходять від складних іменників

Якщо складні прикметники утворені від сполучень рівноправних слів, між якими можна поставити сполучник і

Якщо першою частиною складного прикметника є числівник

Якщо першою частиною складного прикметника є прислівник

якщо складні прикметники ут­ворені зі словосполучень, у яких одне слово залежить від іншого

 Якщо складні прикметники утворені від сполучень рівноправних слів, між якими можна поставити сполучник і

Якщо складні прикметники означають відтінки поєднання кольорів, смаків

Якщо перша частина складного прикметника закінчується на

-ико, -іко

Якщо складні прикметники означають проміжні сторони світу

Якщо першою частиною складного прикметника є воєнно-, військово-,