Мовна тема. Дієслово. Прислівник.

самостійна частина мови, що називає предмет;

самостійна частина мови, що означає дію предмета;

частина мови, що називає ознаку предмета.

частина мови, яка вказує на предмети, їхні ознаки, але не називає їх

підметом

означенням

присудком

другорядним членом речення

минулий час

теперішній час

майбутній час

неозначена форма дієслова

особами.

особами та числами.

родами та відмінками.

родами та числами.

Пиш..ш, посад..ш, збуду..ш.

Приход..мо, виріш..мо, гор..мо.

Принес..мо, захоч..мо, змож..ш.

Зустрічаються, залишилися, зустрілися.

Прочитати, розповісти, говорити.

Знайти, підняла, спостерігати.

Нагадала, продовжувати, помітив.

теперішній час, 2 особа, множина

 теперішній час, 1 особа, множина

минулий час, 1 особа, множина

майбутній час, 2 особа, однина

 малюватиму, будемо малювати

малюватимеш, будете малювати

 будеш малювати, малюватимете

 будуть малювати, буде малювати

 бігаєш

 сиджу

 писали

 малюємо

відповідає на питання що робити?

називає предмет

відповідає на питання як? де? коли? куди? звідки?

корінь

суфікс

закінчення

префікс

літо, влітку, дерево, вихованість, сумно

яскраво, вперше, сумно, правильно

веселий, літній, весело, швидкий, швидко

схвильовано, захоплювався, мило, сумно

блакитно, сумно, довкола

блакитно, весело, навколо

блакитно, весело, посередині

рідко, влітку, ліворуч

неодноразово, влітку, убік

рясно, навесні, ліворуч

високо, низько

взимку, влітку

влітку, взимку

низько, високо