Написання НЕ з іменниками

Людину б'ють не/дрючками, а словами.

Ситий голодному не/товариш.

Де не/згода, там часто шкода.

Щастя і не/щастя в однім дворі живуть.

Догоджай не/людям, а своїй совісті.

Збудилися не/забудки коло струмочка.

У не/ділю пораненьку дзвонять в церкві дзвони.

Хай забудеться не/доля і не/слава давніх літ!

Навчай не/штурханцями, а слівцями.

Думай головою, а не/черевиком.

Комусь забава, а мені не/слава.

Чоловік - не/горіх, його не розкусиш.

не/щирість, не/доля

не/щастя, не/правда

 не/сміливість, не/залежність

не/книги, не/сонце

Знайко біжить, а незнайко лежить.

Одна квітка - небукет.

Кров не вода, а серце не камінь.

Не сокира теше, а чоловік.

Через незгоду тратять люди свободу.

Краще на волі на вітці, ніж у не волі в золотій клітці.

Дорогий недарунок, а увага.

Несмерть страшна, а не дуга.

не вістка, небіж, нероба

нежить, не гідник, нездара

невід, невдаха, не года

немовля, неділя, ненависть.

Сам собі чоловік не/ворог.

На столику світить не/догарок свічки.

Подати спраглому ковток води - не/гріх.

То не/вершник на коні, а туман у далині.

не/мовля, не/дооцінка, не/долік.

не/щастя, не/повага, не/милість.

не/лад, не/залежність, не/заможність

не/згода, не/воля, не/правда.

Розриваються кайдани не/волі й не/слави.

У нас нема зерна не/правди за собою.

Пише не/перо, а розум.

На вовка не/слава, а овець їсть Сава.

Я до не стями люблю Україну, вишивку гарну, червону калину.

Як заграє та бандура веселкова, немелодія росте у ній, а слово.

Загула флейта, мов осіння непогода під стріхою.

Несвяті горшки ліплять.

Я не люблю очей, з яких нещирість вигляда.