Народні свята, обряди та традиції українського народу

У цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу Константинополь. Мешканці міста в гарячій молитві звернулись до Божої Матері з проханням про порятунок. Богородиця з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Укажіть назву свята.

Він уособлював собою родючу силу весняного сонця і зображувався як парубок, що ходить ночами полями в білому покривалі з маково-хмелевим вінком, а в руках носить серп і дозрілі колоски жита й пшениці.

Жінки відзначають день цього свята веселими забавами, що мають назву "гонити шуліку". "Ганяли" їх, зазвичай, у шинку, де жінки гуляли, танцювали, співали сороміцьких пісень, але тільки цього дня. "На шуліку" не допускалися молоді дівчата, самотні чи овдовілі жінки, лише одружені.

Це свято наші прадіди у різний час святкували і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази. 

Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят.  В цей час небесне світило перебуває у куполі - найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі - найкоротші. Рослинний і тваринний світ отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди.

Згідно з давніми традиціями, страву готують на м'ясному чи овочевому бульйоні з додаванням м'яса (сала), буряка, картоплі, квасолі, капусти. Обов'язково вводять й зажарку з цибулі, томатів, пасти, моркви. В кінці обов'язково додають кріп, петрушку, а на стіл подають разом зі сметаною, салом та пампушками з часником.

Справжню українську страву готують з капустяного листя, злегка проварених або квашених. До появи рису, основу для начинки робили з кукурудзяної каші та пшоняної, в які додавали м'ясо, сало з засмажкою із цибулі. 

Головне православне свято. У цей день душі віруючих переповнені радістю, випромінюють щастя, природа також сприяє цьому. Віздступають ознаки зимового сну ,весняним теплом наповнюється природа та душі людей.

 В цей день кожен православний християнин вітає інших словами: Христос воскрес! І отримує підтвердження у відповідь : Воістину Воскрес!

Головною їжею на святіє вареники з сиром і сметаною, але й гречані млинці на маслі або на смальці смажені — теж обрядова їжа в ці дні на Україні. 

Українці говорили колись: «______, ________, яка ти мала, — якби ж тебе сім неділь, а посту одна!»

До святкування цієї дати намагалися зібрати всі зернові, бо від цього дня вже можуть починатися приморозки. В цей день у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки, або жмут колосся жита й пшениці.