Наталка Малетич «Усе шкереберть. І в цьому є сенс» за підручником Олександра Авраменка (2024)

Оповідання Наталки Малетич «Усе шкереберть. І в цьому є сенс» належить до збірки “Про Зайчика-Забудька та інші історії”. 

Тема оповідання - розповідь про дорослішання підлітка, перше кохання та здатність пристосуватися до нових обставин.

Головний герой Андріан мав поїхати в літній англомовний табір поблизу Нью-Йорка. 

Батько Андріана був реставратором і працював над відновленням розписів у соборі. 

Щоб підтримати маму, Андріан запропонував, що може поїхати до Нью-Йорка на заробітки замість табору 

Батько Андріана потрапив у жахливу ДТП і мав багато переломів.

Щодня Андріан навідувався до тата і годував маминими смаколиками, але відмовлявся голити йому відрослу бороду і виносити судно. 

Андріан був розчарований, що не поїхав до табору, бо хотів бути разом із Златою – дівчинкою, що йому дуже подобалася. 

Андріан перестав відписувати другові Сергієві, бо той набрехав про нього вчительці. 

Тато Андріана використовує прислів’я «Не кажи: не вмію, а кажи: навчуся», «Не святі горшки ліплять», коли каже Андріанові, що треба вимурувати бабусі курник. 

До бабусі Андріан їздив лише на Різдво та Великдень, а в усіх інших випадках уникав таких поїздок, як тільки міг. 

Мама називала Андріана «дитина поля». 

Бабусина корівка називалася Картопелька. 

Андріан після сінокосу пішов до річки Стрий, по дорозі згадавши легенду про її походження. 

Андріан врятував від утоплення Злату. 

Андріан із Маринкою ходили до лісу по суницю.

Чорницю у бабусиному селі називають позичками.

Андріан лежав у росянистому духмяному сіні просто неба, шукаючи поміж зірками Чумацький Шлях, і слухав у навушниках пісню Тараса Чубая.