Найскладніші персоналії НМТ (ПОВТОРЕННЯ 1-11 теми)

Митрополит Київський та усієї Русі, перший митрополит русин. Автор "Слова про закон і благодать".

Великий князь литовський і руський. Приєднав до Литви більшу частину земель Русі. Здійснив успішний похід проти ординців, розбив татарське військо на Синіх Водах (1362 р.).

Упродовж перших десяти років князювання воював із Ягайлом за батьківський спадок. Брав участь у переможній Грюнвальдській битві (1410) проти Тевтонського Ордену. Уклав із Ягайлом Городельську унію (1413).

Освітній діяч, поет, філософ. Доктор медицини та філософії. Ректор Болонського університету медицини й вільних мистецтв.

Письменник та педагог. Перший ректор Острозької академії. Автор полемічного твору "Ключ до царства небесного".

Один із засновників української греко-католицької церкви. Другий митрополит Київський УГКЦ. Представник полемічної літератури, захисник унії (об'єднання) православної і католицької церков.

Український культурний та церковний діяч. Письменник-полеміст, автор полемічного твору «Тренос» та «Граматики словенської» — одного з найперших підручників з граматики.

Український православний церковний діяч, письменник-полеміст. З 1620 року митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (висвячений святійшим патріархом Феофаном).

Першодрукар. Заснував у Львові власну друкарню. У 1574 р. видав "Апостол" і "Буквар" - перші надруковані книги. У 1578 р. надрукував Острозьку Біблію.

Один з найближчих соратників Богдана Хмельницького. Став відомим завдяки своїм рішучим діям у битві під Берестечком. Один з небагатьох козаків, який відмовився присягати на вірність московському царю.

Політичний і державний діяч Речі Посполитої. Один з чотирьох православних сенаторів Речі Посполитої напередодні повстання Богдана Хмельницького. Був «буфером» між козаками та Річчю Посполитою.

Український дипломат та державний діяч. Автор проєкту Гадяцького договору 1658 р.

Видатний козацький полководець. Кошовий отаман Запорозької Січі. Провів близько 60 битв, у жодній з яких не зазнав поразки.

Полковник Фастівського полку на Правобережній Україні. Очільник великого козацького повстання у 1702-1704 рр., яке було названо «Паліївщиною» або «другою Хмельниччиною».

Кошовий отаман Чортомлицької Січі. У 1709 р. разом з частиною запорозьких козаків брав участь у Полтавській битві на боці Івана Мазепи.

Український культурний та релігійний діяч. Ректор Києво-Могилянської академії.

Український державний та військовий діяч, останній кошовий отаман Запорізької Січі. Прожив 113 років.

Український композитор та диригент. Навчався в Києво-Могилянській академії, був послушником Києво-Печерської лаври.

Український архітектор та скульптор доби козацького бароко. Найвідоміша церква його творчості - Покровська церква у Києві.

Кошовий отаман Задунайської Січі. Зрадив турецького султана під час російсько-турецької війни, перейшовши на бік російського царя.

Ватажок козацького-селянського повстання 1630 р. Уклав Переяславський договір.

Лівобережний гетьман (1668-1672 рр.). Підписав "Глухівські статті". Мав загін найманців - компанійців.

Гетьман Лівобережжя 1708-1722 рр. Залишився вірним Петру І. У 1709 р. підписав із царем «Решетилівські статті». За його правління Російська імперія утворила Першу Малоросійську колегію (1722 р.).

Наказний гетьман Лівобережжя (1722-1724 рр.). Склав «Коломацькі петиції», у яких разом із старшиною просив російського царя Петра І відновити права та привілеї Гетьманщини. Був заарештований і помер у в’язниці.

Український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Лівобережної України (1727-1734 рр.). Ініціатор утворення Нової (Підпільненської) Січі.

Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини Лівобережної України та «Обох боків Дніпра» (від 1674 року). Організував "Великий згін".