не з іменниками

(Не)одежа прикрашає людину, а добрі справи (Нар. творч.).

Ти мені (не) друг, а ворог.

Комусь забава, а мені (не)слава (Нар. творч.)

(Не)місце красить чоловіка, а чоловік місце (Нар. творч.).

Вір (не) речам, а своїм очам

Собі я бажаю (не) сну, а життя.

Ти чуєш, як правду (не)правда скрізь боре? 

То (не) козак, що боїться собак.

У розмові відчувалася не/щирість.

Не/рабство, а воля окрилює.

Шукай не/долі, а волі.

Гора – не/стіна

не/зацікавленість, не/вдаха, не/доля;

не/розкіш, не/згода, не/врожай;

не/дооцінка, не/дорід, не/догризок;

не/воля, не/звичність, не/ вдячність.

Іванко любить розповідати не/билиці.

Не/смерть страшна, а недуга.

Десь глибоко в душі затаїлась не/нависть.

Петрика знову спіткала не/вдача.

Не/вістка накривала на стіл.

Не/сум, а радість продовжує життя.

За вікном панувала не/года.

Закинув знову дід не/від.

Він мені не/друг, а ворог.

Не/щирість, а лицемірство губить душу.

Кров – не/вода. 

Якась невідома не/дуга прикувала бабусю до ліжка

не/долік, не/доїдок, не/доліт;

не/везіння, не/дбайливість, не/года;

не/забудка, не/визнання, не/довіра;

не/здара, не/бажання, не/байдужість.

мають протиставлення;

не вживаються без НЕ;

іменник з НЕ є присудком.

не/года, не/друг, не/жінка;

не/довіра, не/дбалість, не/рука;

не/ук, не/милість, не/свічка;

не/дуга, не/босхил, не/билиця.

не вживаються без НЕ;

можна замінити синонімами без НЕ;

іменник з НЕ є присудком.

Він мені не/друг, а підступний ворог.

У словах відчувалася не/щирість, а лицемірство.

Солоне, а не/сіль; біжить, а не/ річка; блищить, а не/золото.

Не/нависть визначається як антитеза любові, її повна протилежність