Ненаголошені голосні в коренях слів

Був гарний в..сняний ранок.

В..село гули бджоли, щ..бетало птаство,

З‑за ц..ркви сон..чко гріло. 

З..л..ніла травичка.

Пр..л..тіли л..леки.

Ми вже знаємо, що в українській мові н..має повної відповідності між літ..рою і звуком.

Тобто не кожна літ..ра обов’язково позначає на п..сьмі той самий звук.

У мові є розділ мовознавчої науки, що вивчає прав..льну в..мову слів.

Наз..вається він «Орфоепія» і в..вчає орфо..пічні норми.

[а], [у] та [і] вимовляються завжди чітко, а [о], [е] та [и] в ненаголошеній позиції можуть вимовлятися з наближенням до інших голосних звуків.

Усі голосні звуки завжди вимовляються чітко, жоден з них не уподібнюється при вимові.

[а], [у] та [і] можуть вимовлятися з наближенням до інших звуків у наголошеній та ненаголошеній позиціях, а [о], [е] та [и] вимовляються завжди чітко

[о], [е] та [и] вимовляються завжди чітко, а інші голосні звуки уподібнюються при вимові.

п'ят..класник, ш..пшина, сл..мак, кош...чок, пр...буток, тр...мати, л...мон

пр...краси, мороз...во, пр...дковічний, кр...шити, стол...к, пр..красний

равл..к, ап...льсин, лис...чка, пр...землитись, Пр...балтика, вир...нати

к..шеня, пр...берегти, пер...бирати, трав...чка, пр...бічник, п..чиво

б..регти, восьм..ро, шел..ст, п..ріжок, с..зонний, в..рости

з..леніти, виш..нька, к..шеньковий, ч..рнетка, кис..нь, пампуш..чка

мавп..ня, книж..чка, вел..тень, тр..вожний, жод..н, л..тіти,

шерш..нь, визволит..ль, м..даль, в..селощі, ріднес..нький, л..лека

стеж..чка, в..рховий, тр..мтіти, кл..котіти, прич..пити, пр..мудрий

зл..тіти, кр..вавий, з..мляний, ск..листий, Пр..карпаття, кач..чка

в..рховний, кор..дор, р..берце, ос...редок, кр..латий, пл..кати

мар..во, бл..щати, підн..бесний, кош..чок, р..місник, розробл..ний

прегостити, привілля, природний, пригорнутися, пригорщі

президент, диталь, пенал, приготувати, пригріти

чебрець, кошеня, виважений, річечка, преганяти

тривожний, насупишся, грейпфрутовий, комашечка, буревій

депутат, дециметр, електричний, колектив, криниця

минулий, очерет, черешня, мармилад, авторитет

соломинка, шистірка, буревісник, пресмоктатися, морозиво

малесинький, променистий, повирнутися, стомитися, вирішуй

Гр..бник граблями гріб гр..би і підганяв с..бе: «Гр..би, гр..би…»

Слухайтесь м..не, то вас лихо не м..не! 

Бабрал..сь в брудній баюрі два бобри: брунатн..й й бур..й.

"Правда добр.., брат.. бобр..?" "Дуж.. добр.., брат.. бобр..!"

Коли його можна замінити словом ДУЖЕ

У словах старослов'янського походження (пр..стол, пр..зирливий, Пр..чиста)

Коли він означає близькість до чогось (можна замінити словом БІЛЯ)

Коли він вказує на завершену чи незавершену дію

Коли він означає наближення до чогось (можна замінити словом БІЛЯ - Пр..дінстров'я, пр..шкільний)

Коли його можна замінити словом ДУЖЕ (пр..дорогий, пр..добрий)

Коли він вказує на завершену дію (пр..нести, пр..сипати)

Коли він вказує на незавершену дію (пр..мружити, пр..відкрити, пр..сісти)

Коли він вказує на приєднання до чогось (пр..тулити, пр..будувати, пр..клеїти)

У словах старослов'янського походження (пр..стол, Пр..чиста, пр..зирливий)

н..сти, вит..рати, гр..чаний, зел..ніти

реш..то, кол..со, вис..пати, кл..котати

зач..пити, розпоч..нати, п..кти, ч..брець

мар..во, прич..пити, ш..птати, гороб..ня

тр..мтіти, ос..литися, ненав..діти, куч..рявий