Україна в 1921-28рр.

було колектизовано більшість селянських господарств. створено мережу МТС

держава контролювала 2 командні висоти" економіки та мала монополію на зовнішню торгівлю

масово знищувалися представники "старої" української інтелегенції

вдалося подолати безробіття і неписьменність населення

невдоволення робітиків масовим безробіттям

невдоволення селян збереженням продрозкладки

невдоволення більшої частини існування "радянської буржуазії"

невдоволення селян збереженням поміщицького господарства

застосовувався вільний найм робочої сили

застосовувалися примусові трудові мобілізації

використовувалося прикріплення робітників до підприємства

масовим було створення трудових армій і трудових таборів

повстання моряків у Кронштадті

відмова селян здавати хліб державі

масовий голод

дії загонів отаманів

прагнення більшовиків подолати політичну та пекономічну кризу

бажання здобути міжнародне визнання і стати членом Ліги Націй

бажання підвищити соціальні стандарти визначені політикою " воєнного комунізму"

прагнення позбутися комуністичної ідеології, яка ди скредитувала себе в роки громадянської війни

середняки

куркулі

батраки

колгоспники

скасування заборон на приватне підприємництво . впровадження оренди, економічних методів господарювання

залучення значних іноземних інвестицій. розширення сфери товарно- грошових відносин, централізація управління

зниження цн як на промислові товари для селянства, так і на сільськогосподарску продукцію для робітників

проведення націоналізації підприємств промисловості, транспору, уведення загальної трудової повинності

1920

1921

1923

1924

запровадження непу

голодом 1921-1923рр

початком боротьби з неписьменністю

впровадження політики коренізації

запровадження приватної власності на землю

уведення госпрозрахунку на державних підприємствах

денаціоналізація важкої промисловості

поява кредитно- банківської системи і бірж

скасування державної монополії на зовнішню торгівлю

запровадження компенсацій

повна націоналізація промисловості

відбудові народного господарства

колективізації сільського господарства

припиненню сіелянського повстанського руху

здійснення форсованої індустріалізації

входження республіки до складу СРСР

націоналізації важкої промисловості

соціальному розшаруванню населення

повоєнна розруха

посуха і неврожай

антицерковна кампанія

колективізація селянських господарств

державна політика хлібозаготівлі

масовий селянський повстанський рух

встановлення міжнародної блокади

реквезиція

карткова система

продподаток

концесія

госпрозрахунок

націоналізація промисловості

натуральний обмін

1. VII Всеукраїнський з’їзд рад (грудень 1922 р.)

2. VI Всеукраїнський з’їзд рад (грудень 1921 р.)

3. Х з’їзд РКП(б) (березень 1921 р.)

4. І Всесоюзний з’їзд рад (грудень 1922 р.)

1. зниження цін на сільськогосподарську продукцію, допомога з-за кордону

2. скасування заборон на приватне підприємництво, економічні методи господарювання, запровадження оренди

3. залучення іноземних інвестицій, централізація управління

4. націоналізація підприємств важкої промисловості, запровадження загальної трудової повинності

1. Причини колективізації, результат політики індустріалізації

2. Наслідки політики колективізації та розкуркулення

4. Наслідки політики "воєнного комунізму"

1. республіка втратила право на самостійну зовнішню політику

2. відбулося значне зростання території республіки

3. республіканська еліта посіла ключові посади в органах управління союзної держави

4. скоротилися обсяги сільськогосподарського виробництва в республіці

1.  у 1924 р.

2. у 1925 р.

3. у 1922 р.

4. у 1920 р.

2, 4, 5

1, 3, 5

1, 3, 6

2, 3, 4

А «договірною федерацією» з РСФРР та іншими радянськими республіками, посиленням її підпорядкування загальнофедеративним органам влади.

Б юридичною незалежністю УСРР, яка не входила до складу жодної сусідньої держави й не перебувала з ними в союзно-договірних відносинах.

В «воєнно-політичним союзом» з РСФРР зі збереженням УСРР формального статусу та ознак незалежної держави.

Г «військовим союзом» з РСФРР та перебуванням УСРР у її складі на правах автономного утворення.

1. Запровадження єдиного продовольчого податку.

2. Створення агроміст із розгалуженою переробною інфраструктурою.

3. Розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств.

4. Упровадження продрозверстки на всю сільськогосподарську продукцію.

5. Звільнення від сплати податків господарств незаможних селян.

6. Створення мережі МТС для технічного обслуговування селянських господарств.

машинобудівній

вуглевидобувній

металургійній

енергетичній

Молдавська

Кримська

Придністровська

Донецько-Криворізька

підписання Ризького мирного договору

прийняття Конституції СРСР

утворення СРСР

утворення УСРР

 переходили в приватну власність

 перебували у спільній власності держави та приватних осіб

  переходили в державну власність

 залишались в державній вланості

 в сільському господарстві

  в промисловості

  в сфері суспільно - політичних відносин

  в освітній сфері

 ринкової конкуренції

 політичної необхідноті

 самоокупності та отримання прибутку

 постнови ВКП(б) " Про хлібозаготівлі на Україні, Північному Кавказі та в Західній області" від 14 грудня 1934 року

запровадження продподатку

запровадження продрозкладки

дозвіл оренди та найманої праці

заборона вільної торгівлі та перехід до прямого товарообігу

запровадження загальної трудової повинності

випуск конвертованого червонця

А так, обидва уривки відображають

Б тільки 1-й уривок відображає

В тільки 2-й уривок відображає

Г ні, жоден з уривків не відображає

А створення агроміст із розгалуженою переробною інфраструктурою.

Б функціонування виробничо-збутових кооперативів і товариств.

В об’єднання всіх господарств незаможних селян у радгоспи.

Г розгортання мережі машинно-тракторних станцій і бригад.

А скасуванню заборон на приватне підприємництво, упровадженню оренди, економічних методів господарювання.

Б залученню значних іноземних інвестицій, розширенню сфери товарно-грошових відносин, централізації управління.

В зниженню цін як на промислові товари для селянства, так і на сільськогосподарську продукцію для робітників.

Г проведенню націоналізації підприємств промисловості, транспорту, уведенню загальної трудової повинності.

А Запровадження трудової мобілізації, заборона товарно-грошових відносин і вільної торгівлі.

Б Зростання питомої ваги українців серед службовців партійно-державного апарату республіки.

В Швидка відбудова промисловості, зростання продуктивності праці та фізичного обсягу продукції.

Г Половина сільського та дві третини міського дорослого населення освоїли грамоту та вміли читати.

А прискорення соціальної диференціації в містах, поява «нової буржуазії».

Б скорочення обсягів виробництва товарів повсякденного вжитку.

В ліквідація закладів побутового обслуговування населення.

Г завершення процесу формування матеріально-технічної бази колгоспів.

початок суцільної колективізації

Перехід до нової економічної політики

Запровадження «воєнного комунізму»

повалення самодержавства

республіка втратила право на самостійну зовнішню політику

відбулося значне зростання території республіки

республіканська еліта посіла ключові посади в органах управління союзної держави

скоротилися обсяги сільськогосподарського виробництва в республіці

 у 1924 р.

у 1925 р.

 у 1922 р.

 у 1920 р.

АБВГ

ВГБА

ВАБГ

БВГА

1-А, 2-В, 3-Г, 4-Б

1-Г, 2Д, 3-В, 4-Б

1-Г, 2-Д, 3-А, 4-Б

1-Б, 2-Д, 3-А, 4-В

 жовтні 1923 року

 квітні 1923 року

  вересні 1925 року

  грудні 1927 року

 запровадження в усіх навчальних закладах української мови

  видання книжок, журналів російською мовою

 виховання кадрів з представників некорінної національності

 розвиток національної культури

усебічний розвиток української культури під контролем партійного керівництва

 О. Шумський

 М. Скрипник

 В. Липківський

 А. Любченко

зменшення українців серед службовців держапарату

еміграція значної клькості української інтелегенції

  обмеження культурно-національних прав національних меншин

  бурхливий розвиток української культури

збільшення українців серед службовців держапарату

  О.Шумський

 Л.Каганович

  С.Косіор

  Е.Квірінг

Лесь Курбас

П. Саксаганський

 А. Бучма

Г. Юра

театрального мистецтва

монументального мистецтва

оперного мистецтва

музичного мистецтва

«Розстріляне відродження»

 ВАПЛІТЕ

Ліквідація неписьменності

Українізація

Договірна федерація

Союз РСР

повагою до релігійних вірувань українців

прагненням використати церкву в поширенні комуністичних ідей

прагненням сприяти розвитку релігійного життя як основи народного життя

прагненням послабити Російську православну церкву, яка вороже ставилась до більшовицького режиму

О. Довженко

М. Бойчук

Лесь Курбас

Г. Юра

Г. Петровський

М. Скрипник

Л. Каганович

О. Стаханов

Буковина, Сіверщина, Поділля

Волинь, Буковина, Поділля

Галичина, Слобожанщина, Закарпаття.

Галичина, Буковина, Закарпаття