Німеччина та Італія у І половині ХІХ ст.

консерватизму та політичної реакції;

економічного та політичного лібералізму;

поміркованого консерватизму;

економічного та політичного націоналізму

Німецька імперія була однією з наймогутніших країн Європи;

найбільшими за територією державами - членами союзу були Австрійська імперія та Королівство Пруссія;

на чолі Німеччини стояв Союзний сейм, що очолювався представником Австрії, проте сейм не мав реальної влади;

Митний союз був об'єднанням з 34 німецьких держав;

за формою правління Німеччина була федерацією з єдиним урядом, спільним військом та єдиними законами;

Кожна німецька країна мала власного монарха, уряд, судову, митну і грошову системи

основними промисловими галузями були: вугільна, металургійна, текстильна (ситцева);

у більшості німецьких країн кріпосне право було повністю скасовано;

кріпосне право було скасовано лише в Пруссії та деяких північних землях , на решті земель крпацтво продовжило існувати;

Німеччина була економічно відсталим регіоном в цілому;

в Пруссії почалося використання праці колишніх кріпаків - батраків (наймитів) в поміщицьких маєтках, що підвищило їх продуктивність і прибутковість;

торгівельно-промисловим центром Німеччини стали землі Пруссії

Панівні позиції в суспільстві займали виключно дворяни;

земля і влада належали дворянству та духовенству;

селяни були особисто вільними, але економічно залежали від землевласників, орендуючи в них землю;

італійська буржуазія надавала перевагу вкладенню грошей у купівлю землі і визискуванні селян, ніж у розвиток промисловості;

промисловий переворот розпочався пізно -у 30-40-х рр. ХІХ ст. і охопив лише виробництво шовку та бавовни;

в Італії швидко розвивалась промисловість у галузі виплавки металу та виробництва станків

Італійське королівство утворилося за рішенням Віденського конгресу у 1815 р. і включало до себе Північну і Південну італію, окрім Папської області;

на території Італії існували окремі незалежні держави - найбільшими державами були Королівство обох Сицілій, Папська область та Сардинське королівство (П'ємонт);

території північної Італії - Ломбардія та Венеція перейшли під владу Франції;

італійські держави потрапили під політичний вплив Австрії

поширення виробництва рису в Італії як панівної галузі с/г на середину ХІХ ст.;

період (кін. XVIII ст. - 1870 р.) розгортання національно-визвольного руху італійців за утворення єдиної Італійської країни;

боротьба італійців (кін. XVIII ст. - 1866 р.) за обмеження влади папи римського на території середньої Італії;

боротьба буржуазії за розширення асортименту промислових товарів на території Італії

німецький професор-економіст Фрідріх Ліст;

австрійський канцлер Клеменс Меттерніх;

засновник революційної орагнізації "Молода Італія" - Джузеппе Мадзіні;

угорський політик-реформатор Іштван Сечені

Джузеппе Мадзіні

Фрідріх Ліст

Джузеппе Гарібальді

Вінченцо Джоберті

Сардинії

Неаполітанському королівстві

Саксонії

Пруссії

"Молода Італія"

Карбонарії

Рісорджименто

"Федеративна Італія"