Німеччина, Італія та Австрійська імперія у І пол. ХІХ ст.

Німецька імперія була однією з наймогутніших країн Європи

Німецький союз був об'єднанням з 41 німецької держави

Найбільшими за територією державами - членами союзу були Австрійська імперія та Королівство Пруссія

за формою правління Німеччина була федерацією з єдиним урядом, спільним військом та єдиними законами

на чолі Німеччини стояв Союзний сейм, що очолювався представником Австрії, проте сейм не мав реальної влади

Кожна німецька країна мала власного монарха, уряд, судову, митну і грошову системи

основними промисловими галузями були: вугільна, металургійна, текстильна (ситцева)

у більшості німецьких країн кріпосне право було повністю скасовано

кріпосне право було скасовано лише в Пруссії та деяких північних землях , на решті земель крпацтво продовжило існувати

Німеччина була економічно відсталим регіоном в цілому

В Пруссії почалося використання праці колишніх кріпаків - батраків (наймитів) в поміщицьких маєтках, що підвищило їх продуктивність і прибутковість

торгівельно-промисловим центром Німеччини стали землі Пруссії

Італійське королівство утворилося за рішенням Віденського конгресу у 1815 р. і включало до себе Північну і Південну італію, окрім Папської області

на території Італії існували окремі незалежні держави - найбільшими державами були Королівство обох Сицілій, Папська область та Сардинське королівство (П'ємонт)

території північної Італії - Ломбардія та Венеція перейшли під владу Франції

італійські держави потрапили під політичний вплив Австрії

панівні позиції в суспільстві займали виключно дворяни

земля і влада належали дворянству та духовенству

селяни були особисто вільними, але економічно залежали від землевласників, орендуючи в них землю

італійська буржуазія надавала перевагу вкладенню грошей у купівлю землі і визискуванні селян, ніж у розвиток промисловості

промисловий переворот розпочався пізно -у 30-40-х рр. ХІХ ст. і охопив лише виробництво шовку та бавовни

в Італії швидко розвивалась промисловість у галузі виплавки металу та виробництва станків

Австрійська імперія за державним устроєм була конституцйною монархією, владу імператора обмежував виборний орган - рейхстаг

Австрійська імперія за державним устроєм була абсолютною монархією з необмеженою владою імператора

частина земль Австрії входила паралельно до складу Німецького союза

"клаптиковою імперією" Австрію називали через багатонаціональний склад

"клаптиковою імперією" Австрію називали через розташування її земель в різних кінцях Європи

Австрія складалася з королівств, королем яких був австрійських імператор, та провінцій, куди імператор призначав вищих чиновників

селяни імперії були особисто вільними, але економічно залежними від панів, виконували деякі феодальні повинності

селяни імперії активно переселялися в міста, де ставали найманими робітниками

промисловий переворот розпочався у 30-40-х рр. в Чехії, Сілезії, Нижній Австрії, Ломбардо-Венеції

аграрні провінції імперії біли ринками збуту промислових товарів та ринками сировини (с/г продукції)

найбільш розвиненими галузями промисловості були текстильна, металургійна та скловиробнича

найбільш розвиненими галузями промисловості були нафтовидобувна та вугільновидобувна

поширення виробництва рису в Італії як панівної галузі с/г на середину ХІХ ст.

період (кін. XVIII ст. - 1870 р.) розгортання національно-визвольного руху італійців за утворення єдиної Італійської країни

боротьба італійців (кін. XVIII ст. - 1866 р.) за обмеження влади папи римського на території середньої Італії

боротьба буржуазії за розширення асортименту промислових товарів на території Італії

німецький професор-економіст Фрідріх Ліст

австрійський канцлер Клеменс Меттерніх

засновник революційної орагнізації "Молода Італія" - Джузеппе Мадзіні

угорський політик-реформатор Іштван Сечені

були створені за кордоном через переслідування патріотів владою

діяли легально та мали підтримку влади

пропонували діяти виключно мирними методами: через просвіту населення та видання патріотичної літератури

кінцевою метою обох організацій було підняття революцій

Вартбурзьке свято 1817 року

Митний союз 1834 року

Карлсбадські домовленності 1819 р.

Італійська федерація 1818 р.

перших австрійських комерсантів, що засновували фабрики на парових двигунах

угорців, що виступали за використання угорської мови в державних закладах замість німецької (австрійської)

просвітителів слов'янських народів, що перебували у складі Австрії

представники пануючих верст, що виступали за встановлення конституційної монархії шляхом подання петицій до імператора

консерватизму та політичної реакції

економічного та політичного лібералізму

поміркованого консерватизму

економічного та політичного націоналізму