НМТ. Тема 3: Русь-Україна: виникнення Київської держави (3 частина)

Установіть відповідність між іменем князя (княгині) Київської Русі та історичною подією.

1. Ігор

2. Ольга

3. Святослав

4. Олег

А. запровадження християнства як державної релігії

Б. загибель руського флоту від «грецького вогню»

В. розгром Хозарського каганату

Г. організація погостів та запровадження системи уроків

Д. об'єднання північних та південних руських земель

Укажіть назви племінних об’єднань давніх слов’ян, які вживаються в працях візантійських і готських істориків:

1) алани;

2) венеди;

3) роксолани;

4) анти;

5) склавини;

6) авари.

Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Святослава Ігоревича?

1. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська би- тися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».

2. «А було ж печенігів без числа. Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір».

Русь упродовж IХ–Х ст. перебувала в данницькій залежності від

«Більше вже не хочу мститися – хочу тільки взяти з вас невелику данину. Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…», – з такими словами велика княгиня київська Ольга звернулася до

Поляни, сіверяни, древляни - це назви

А. язичницьких ідолів давніх слов’ян.

Б. основних соціальних груп слов’ян.

В. варязьких факторій на землях слов’ян.

Г. племінних союзів східних слов’ян.

Яку земельну власність князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати?

У яких уривках з історичних джерел йдеться про великого князя київського Святослава Ігоревича?

1. «…на другий день посилає до імператора просити миру за такою умовою: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб…»

2. «Більше вже не хочу мститися – хочу тільки взяти з вас невелику данину. Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці...»

3. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...»

4. «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав – ту…»

5. «Тепер поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу, …нехай він вам буде замість мене… А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду – Переяслав…»

6. «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: “Хочу йти на вас”… І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину… І повернувся він в Переяславець…»

7. «Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір...»

В уривку з історичного джерела

«І звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі. І з попутним вітром підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста. Греки ж, побачивши це, злякались і сказали через послів Олегові: “Не губи міста, дамо тобі данини, якої забажаєш!”»

описано події походу київського князя на

«Шлюбну дипломатію» як засіб налагодження зовнішньополітичних зв’язків започаткував київський князь

У 907 р., 911 р., 941 р., 944 р. відбулися походи київських князів на